Вузликовий васкуліт. Лускатий лишай.

Вузликовий васкуліт клінічно характеризується злегка хворобливими вузликами, що локалізуються переважно на гомілках. Зазвичай вузлики існують кілька місяців. Виразок не буває, часті рецидиви.
Гістопатологія вузликового васкуліту. Поразки характеризуються васкулітом а також потовщенням і облітерацією артерій і вен. Ступінь цих змін різна. Крім того, спостерігається фіброз підшкірної жирової тканини та освіта гігантських клітин сторонніх тіл. Туберкулоідного будови немає. Некроз, жирової тканини зазвичай відсутній або виражений помірно [Вудберн і Філпотт; Ірганг (Woodburne, Philpott, Irgang)].

Можливо, що вузликовий васкуліт являє собою різновид вузлуватою еритеми.
Лускатий лишай – хронічний дерматоз, що характеризується вузликами і бляшками червоного або коричневого кольору. Елементи різко окреслені, сухі і звичайно покриті тонкими сріблястими лусочками. При видаленні лусочок ніжним поскаблівавіем спостерігається характерний симптом точкового кровотечі. У важких випадках висипання займають всю поверхню шкірного покриву, і дерматоз перебігає за типом генералізованого ексфоліативного дерматиту (ексфоліативний псоріаз).

Гістопатологія лускатого лишаю. Гістологічно лускатий лишай характеризується наступними ознаками:
1) паракератозом,
2) истончением надсосочкових ділянок мальпігієві мережі,
3) подовженням епідермальних відростків,
4) набряком сосочків в зміною їх форми,
5) мікро-абсцесами Мунро.
лускатий лишай

В області лусочок сріблястого кольору гістологічно визначається значне потовщення рогового шару, що складається переважно з паракератотічеокіх клітин, які розташовані у вигляді пластинок з прошарками повітря між ними. Наявність повітря і пояснює сріблястий колір лусочок. У старих елементах гіперкератоз може бути більш виражений, ніж паракератоз. У зв’язку з наявністю паракератоза зернистий шар відсутній.

Над сосочками мальпигиева мережу стоншена і складається з двох-трьох рядів клітин. Епідермальні відростки значно подовжені. Часто вони тонше у верхній частині і товщі в нижній. Може спостерігатися розгалуження відростків і злиття сусідніх відростків. Спонгіоза немає або він виражений слабо. Навпаки, внутрішньоклітинний набряк різко виражений в мальпігієві мережі над сосочками. У свіжих елементах можуть виявлятися нейтрофіли і лімфоцити, розсіяні в мальпігієві мережі.

Відповідно до подовженням і розгалуженням епідермальних відростків сосочки також подовжені й звивистих. Верхня частина сосочків набрякла. Капіляри на вершині сосочків розширені, побиті. У верхній частині дерми, особливо в області сосочків, виявляється запальний інфільтрат різного ступеня, що складається з лімфоцитів і гістіоцитів, а в свіжих висипаннях поряд з цими клітинами виявляються і поліморфноядерні лейкоцити. Плазматичні клітини виявляються в інфільтраті рідко, еозинофіли – ще рідше.

Мікроабсцеси Мунро розташовані в роговому шарі та безпосередньо під ним. Вони являють собою маленькі скупчення нейтрофілів, які проникли сюди через епідерміс. Мікроабсцеоси Мунро, як правило, легко виявляються в свіжих висипаннях. У старих елементах їх небагато або вони відсутні. Отже, відсутність мікроабсцесів не виключає діагнозу лускатого лишаю. Разом з тим мікроабсцеси Мунро не патогномонічні для цього дерматозу, так як поряд з псоріатичних висипань вони можуть утворюватися також при себорройном дерматиті, acrodermatitis continua Галлопо, гонорейному кератоз і каплевидної парапсоріазом.

Точкове кровотеча може бути викликано ніжним поскабліваніем шкіри в області верхівок сосочків. В основі цього симптому лежать наступні гістологічні зміни: 1) паракератоз, 2) витончення мальпігієві мережі над сосочками, 3) внутрішньоклітинний набряк клітин мальпігієві мережі над сосочками і 4) розширення капілярів на вершині сосочків.

Ексфоліативний псоріаз. Гістологічна картина може бути настільки характерної для лускатого лишаю, що дозволяє поставити правильний діагноз. Часто, однак, гістологічно не вдається відрізнити ексфоліативний псоріаз від інших форм ексфоліативних дерматитів.

Диференціальний діагноз чешуйчастого лишаю. Гістологічні зміни при лускатим лишаї нагадують зміни при обмеженому невродерміте. Не завжди можливо відрізнити лускатий лишай від себорройного дерматиту. При себорройном дерматиті можуть спостерігатися ті ж зміни, що й при лускатим лишаї, але зазвичай вони виражені менш чітко. Крім того, себорройний дерматит характеризується досить значним спонгіоз, який при лускатим лишаї відсутній або виражений слабо.

Comments are closed.