ВКМ: дія на пухлинні клітини: гепатоцити.

Критична роль ВКМ в контролі експресії АФП – одного з найбільш характерних ембріоспеціфіческіх пухлинних маркерів – була показана для гепатоцитів [Abelev GI and Eraiser T.L., 1999]. У цих клітинах синтез АФП in vivo визначається тим, чи входить гепатоцит в структуру печінкової балки [Gleiberman AS and Abelev GI, 1985], а in vitro – взаємодіє він з тривимірним ВКМ або розпластаний на двовимірному матриксі того ж складу [Gleiberman AS et al, 1989]. У балці і тривимірному ВКМ синтез АФП супрессірован.

Змішана культура гепатоцитів з епітеліальними непаренхімнимі клітинами печінки (IAR) підтримувала виражену диференціювання гепатоцитів з повним придушенням синтезу АФП. У той же час трансформовані геном RAS IAR в змішаній культурі будують неповноцінний матрикс, що призводить до “дедіфференцировки” гепатоцитів і синтезу ними АФП [Kudrjavtseva EI, 1997].

Ці досліди дозволяють припустити, що реекспрессія пухлинами печінки АФП є епіфеноменом – результатом виходу трансформованих клітин печінки під впливу нормального мікрооточення і в першу чергу ВКМ [Abelev GI, 1999]. Роль інтегринів в цій системі представляється найбільш ймовірною.

Comments are closed.