Вени великого кола кровообігу.

Система верхньої порожнистої вени

Верхня порожниста вена (v. cava superior) формується за рахунок непарної вени (v. azygos) правої і лівої плечеголовной вен (vv. brachiocephalicae).

Притоки непарної вени
415. Непарна вена, полунепарную з додатковою веною. 1 – v. thyroidea inferior; 2 – v. jugularis interna; 3 – v. subclavia; 4 – v. brachiocephalica sinistra; 5 – v. hemiazygos accessoria; 6 – v. hemiazygos; 7 – vv. intercostales; 8 – v. lumbales ascendens; 9 – v. iliaca interna; 10 – v. iliaca externa; 11 – v. iliaca communis; 12 – v. cava inferior; 13 – v. azygos; 14 – v. cava superior

Непарна вена (v. azygos) починається в черевній порожнині шляхом злиття багатьох венозних приток.

Найбільш важливими і великими є наступні:

1. Права висхідна поперекова вена (v. lumbalis ascendens dextra) починається дрібними гілками в області крижів, попереку, де анастомозуючих з венами зовнішнього хребетного сплетення і поперековими венами, а через них – з нижньої порожнистої веною. Права висхідна поперекова вена розташовується праворуч від тіл хребців близько міжхребцевих отвер-стій. У грудну порожнину проникає через отвір між медіальної і проміжної ніжками діафрагми, де триває в непарну вену.

2. Підреберній вена (v. subcostalis) розташовується під XII ребром. Впадає у висхідну поперекову вену при проходженні її через діафрагму.

3. Верхні діафрагмальні вени (vv. phrenicae superiores) з’єднуються з непарної веною при проходженні її через діафрагму.

4. Перикардіальні вени (vv. реricardiacae), числом 3-4, тонкі, впадають у початковий відділ непарної вени.

5. Середостінні вени (vv. mediastinales), числом 5-6, тонкі, короткі, вливаються в різних ділянках непарної вени.

6. Стравохідні вени (vv. esophageae), числом 4-7, впадають у непарну вену, частково в вени хребетного сплетення протягом XV грудних хребців.

7. Бронхіальні вени (vv. bronchiales), числом 2-3, впадають у непарну вену на рівні V, іноді IV грудного хребця.

8. IV-XI праві задні міжреберні вени (vv. intercostales posteriores dextrae) на рівні головки кожного ребра впадають у непарну вену.

9. Права верхня міжреберна вена (v. intercostalis superior dextra) впадає у кінцеву частину непарної вени. Анастомозуючих з венозними сплетеннями хребетного стовпа.

10. Полунепарную вена (v. hemiazygos) є найбільш великим припливом непарної вени. Формується з лівої висхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens sinistra), що почалася в черевній порожнині, анастомозуючих з поперековими венами. У грудну порожнину v. lumbalis ascendens проходить через отвір в діафрагмі між лівими медіальної і проміжної ніжками. У грудній порожнині розташовується зліва від хребта і впадає в непарну вену, перекидаючись через тіло VIII або IX грудного хребця. У полунепарную вену вливаються ліві задні XI-VII міжреберні вени (vv. intercostales роsteriores sinistrae), анастомозирующие з хребетними венозними сплетеннями, додаткова непарна вена (v. hemiazygos accessoria), що утворюється з VI-III лівих міжреберних вен, тонкі стравохідні (vv. esophageae ) і середостінні (vv. mediastinales) вени.

Непарна вена (v. azygos) зливається зі всіх описаних вище вен, що збирають венозну кров з багатьох органів. Вона лежить в задньому середостінні праворуч від грудної аорти, позаду стравоходу, на правій або передній поверхні тіл XII-IV грудних хребців. На рівні IV-V грудного хребця непарна вена проходить позаду правого кореня легені, потім огинає зверху правий бронх і впадає у верхню порожнисту вену у місці переходу перикарда на верхню порожнисту вену.

Діаметр непарної вени в її гирлі 10-12 мм; там мається двухстулковий півмісяцевий клапан.

Непарна вена є найважливішим анастомозом між нижньою та верхньою порожнистими венами, а також ворітної веною печінки. При утрудненні відтоку крові по нижній, верхньої порожнистої або ворітній вені непарна вена збільшується в діаметрі в 1 ½ -2 рази.

Притоки плечеголовіих вен

Плечеголовние вени (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra) беруть участь у формуванні верхньої порожнистої вени. Плечеголовние вени – парні великі стовбури діаметром 15-17 мм, утворюються шляхом злиття v. subclavia і v. jugularis interna позаду грудинно-ключичного суглоба. Права плечеголовная вена, довжиною 2-3 см, проходить майже вертикально позаду грудинно-ключичного суглоба, ліва – в 2 рази довша правої, перехрещує спереду великі гілки дуги аорти, лівий блукаючий і діафрагмальний нерви. Вона з’єднується позаду прикріплення I ребра до грудини з аналогічною веною, утворюючи верхню порожнисту вену. У плечеголовние вени впадають наступні більш дрібні вени.

1. Нижня щитовидна вена (v. thyroidea inferior) починається з щитовидного сплетення і приймає кров з щитовидної залози, гортані, трахеї, нижньої частини глотки і стравоходу.

2. Непарна щитовидна вена (v. thyroidea impar) знаходиться в середній частині шиї, частіше впадає в v. brachiocephalica або в місце злиття правої і лівої плечеголовной вен.

3. Відня органів середостіння – вилочкової залози, клітковини середостіння і лімфатичних вузлів, бронхів, трахеї та стравоходу – впадають самостійними стовбурами в нижню частину плечеголовной вен.

4. Хребетна вена (v. vertebralis) починається з подзатилочной сплетення і сплетення вен хребетного стовпа. Розташовується разом з хребетної артерією. Вийшовши з отвору поперечного відростка VI шийного хребця, впадає в початковий відділ v. brachiocephalica.

5. Глибока шийна вена (v. cervicalis profunda) супроводжує однойменну артерію, вливається в початкову частину плечеголовной вени, іноді в хребетну вену.

6. Внутрішні грудні вени (vv. thoracicae internae) починаються із з’єднання верхніх надчеревній, підшкірних вен живота і м’язово-діафрагмальних вен. Ці вени парою супроводжують внутрішню грудну артерію, анастомозіруя з міжреберними венами. Права вена іноді вливається в верхню порожнисту вену.

7. Найвища міжреберна вена (v. intercostalis suprema) збирає кров від II – III межреберья.

Comments are closed.