Системні ураження при вітряній віспі. Алімфаденоз у дітей.

Вірус вітряної віспи може викликати важке генералізоване ураження внутрішніх органів, але такі смертельні випадки від вітряної віспи, неускладненій септичним або іншим вторинним захворюванням, рідкісні. Вперше патологоанатомічні зміни в органах двох недоношених, що народилися з масою 1400 і 1700 г і померлих від неускладненій вітряної віспи, описав Н. Sleussing (1927).

Автор виявив дрібні фокуси некрозів в печінці, селезінці і наднирниках, У вітчизняній літературі перший опис летального випадку генералізованої вітряної віспи у дівчинки 1 року належить В, Н. Верцнер і Т. Є. Іванівської (1954). Крім везикулярної шкірного висипу і кон’юнктивальної ветряночного енантеми, були виявлені множинні вогнищеві некрози і крововиливи в печінці, нирках, селезінці, легенях, підшлунковій залозі, тонкій кишці, сечовому міхурі, шийці матки, піхві.

Аналогічне спостереження хлопчика 3 років описано В. Д. Розенбергом (1974). S. Nakano та співавт. (1965) описали 56 летальних випадків генералізованої вітряної віспи, з них у 34 були виявлені некротичні вогнища у внутрішніх органах, найчастіше в печінці, селезінці і наднирниках, в 6 випадках – ветряночний енцефаліт, в 5 – ветряночний міокардит. У літературі є вказівки на ускладнення з боку ЦНС – розвиваються менінгоенцефаліти можуть мати як летальний [Чернявська Р. І. та ін, 1965], так і сприятливий [Свірілін Н. І. та ін, 1971] результат. Легко відбувається генералізація вітряної віспи у дітей, страждаючих гострим лейкозом, причому найбільш часто при цьому вражається печінка. [Талалаєв А. Г., 1974].
У той же час вітряна віспа як вторинна інфекція у дітей при лейкозах і пухлинах вибуває генералізацію процесу.

Треба підкреслити, що часто при генералізованої вітряній віспі автори відзначають гіпоплазію або часткова відсутність лімфатичних вузлів. У багатьох дослідженнях Такке зміни позначаються як “частковий алімфаденоз”.
вітряна віспа

У 1965 р. S. Nakano і М Kojima опублікували летальні випадок генералізованої вітряної віспи у 10-місячної дівчинки, яка страждала дісгаммаглобулінемія. Батьки дитини були родичами. У дитини з’явилися швидко поширюються везикули з геморагічним компонентом на обличчі, шиї і грудей.

Незважаючи на введення у-глобуліну та інших засобів, дитина померла через 11 діб після появи висипу. Антитіла проти вітряної віспи повністю були відсутні. При патологоанатомічному дослідженні були виявлені численні некротичні вогнища на слизовій оболонці язика, стравоходу, в легенях, селезінці, мигдаликах і яєчниках.

Лімфатичні вузли повністю були відсутні, а вилочкова залоза та інші скупчення лімфоїдної тканини значно гіпоплазіровано. Наведене спостереження є першою публікацією в світовій літературі летальної вітряної віспи при тотальному алімфаденозе.

Т. Є. Іванівська (1960) зазначає, що в селезінці, лімфатичних вузлах і кістковому мозку при вітряній віспі не виявляється небудь проліферативної реакції з боку макрофага лию-гістіоцитарної системи.

Б. С. Гусман (1975) на підставі вивчення 2 спостережень ускладненою вітряної віспи показала, що в органах імуногенезу розвивається нерізко виражений комплекс морфологічних реакцій, що відображають становлення імунітету, причому найбільш інтенсивні зміни в біфуркаційних лімфатичних вузлах і селезінці.

Comments are closed.