Степені крововтрати.

Кров – унікальна тканина, що забезпечує доступ кисню до всіх клітин організму. Крововтрата цьому процесу перешкоджає – тому крововтрату організм переживає дуже важко.
Крововтрата: найважливіша тканина організму людини

Судіть самі: людина зберігає життєздатність, втративши дві третини шлунка, 80% маси печінки, 75% маси нирок, легке. А ось втрата 35% крові, що становить всього 4% рідини в організмі, несе смертельну небезпеку. Тому незалежно від ступеня крововтрати, боротьба з втратою крові – дуже важлива, як і усунення наслідків крововтрати.

У нормі кількість крові в організмі людини становить від 6 до 8% маси тіла, або 65-80 мл на кілограм. Ця тканина складається з плазми (рідка частина), а також зважених у ній формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Формені елементи складають близько 40-45% об’єму крові, причому основну частину припадає на частку еритроцитів. Співвідношення обсягів формених елементів і плазми називається гематокритом. Частина крові циркулює в кровоносній системі, а частина – депонується в судинах і тканинах.
Ступені крововтрати: трохи про класифікацію

Крововтрата – часто зустрічається вид патології, який переслідує людство протягом всієї його історії. Причиною крововтрати в переважній більшості випадків є кровотеча внаслідок поранення судин або їх зміни, викликані різними захворюваннями. Крововтрата, в залежності від причини, може бути зовнішньої або внутрішньої, гострої або хронічної.

Небезпека крововтрати, в основному, полягає в зменшенні об’єму циркулюючої крові. Внаслідок цього зменшується приплив крові до серця і знижується хвилинний об’єм кровотоку, а це призводить до кисневого голодування (гіпоксії) всіх органів і тканин організму. Чим довше триває кровотеча, тим більш небезпечними стають зміни в органах – серці, нирках, печінці і т.д. І якщо не вживати заходів до поповнення крововтрати, зміни можуть стати незворотними, що призведе до загибелі. Залежно від кількості втраченої крові, розрізняють три степені крововтрати.
Крововтрата: скільки крові?
легка – втрата до 20% крові, гематокрит більше 30%
середня – втрата 20-30% крові, гематокрит – 25-30%
важка – втрата більше 30% крові, гематокрит – менше 25%
Ступені крововтрати: як їх визначають?

Потрібно відзначити, що точне визначення обсягу втраченої крові – досить складне завдання, і навіть лабораторна діагностика не дає точних результатів. Тому для визначення ступеня крововтрати використовують так званий шоковий індекс Альговера. Цей індекс являє собою результат ділення частоти пульсу на величину систолічного тиску. Результат від 0,5 до 1 відповідає легкій крововтраті, від 1 до 1,5 – середньої, а від 1,5 до 2 – важкою.

Крім того, можна орієнтуватися за кольором кон’юнктиви, відвівши нижню повіку. Якщо кон’юнктива ясно-рожева, то крововтрата легка. При середньому ступені кон’юнктива стає блідо-оранжевий, а при тяжкій – сірий.

Визначення ступеню крововтрати важливо тому, що в залежності від неї вибирається комплекс лікувальних заходів. Наприклад, при незначній втраті крові (до 10%) організм, завдяки компенсаторним реакцій, справляється з проблемою самостійно, а при тяжкій крововтраті вимагається заповнення та втраченої плазми, і еритроцитів.
Ступеня крововтрати та анемія – причина і наслідок

Незалежно від причини і ступеня крововтрати, їй неминуче супроводжує анемія – зниження вмісту гемоглобіну до крові (нагадаємо, що саме завдяки цьому залізовмісних білків, можливе перенесення кисню до тканин). Саме тому після того, як кровотеча зупинена, головним завданням організму стає заповнення нормального кількості гемоглобіну, необхідного для повноцінного забезпечення транспорту кисню до всіх органів і клітин. Але гемоглобін присутній в організмі не сам по собі, а в складі еритроцитів.

Між тим, при крововтраті не тільки кількісний, але і якісний склад еритроцитів порушується. Справа в тому, що, прагнучи щонайшвидше відновити кількість еритроцитів, наш організм включає всілякі компенсаторні механізми, через що можливе виробництво кістковим мозком незрілих еритроцитів з низьким вмістом гемоглобіну. Ось чому серед причин анемії крововтрата стоїть на першому місці!

До речі, хоча при слові «крововтрата» більшість з нас уявляє рану на шкірі, куди більш частою причиною анемії стають хронічні крововтрати різної локалізації. Такі, наприклад, як шлунково-кишкові кровотечі, викликані ерозивно-виразковими ураженнями, пухлинами, кровоточить гемороєм, виразковим колітом і т.п. Або носові кровотечі через спадкових та інших геморагічних діатезів, а також ниркові, легеневі, маткові кровотечі.

Анемії, що виникли в результаті крововтрати, є залізодефіцитними. Біологічну роль заліза в організмі взагалі важко переоцінити: воно бере участь в окисно-відновних процесах, постачанні органів і тканин киснем, механізмах імунітету і т.д. Особлива роль відводиться залозу в механізмах кровотворення, так як саме завдяки присутності заліза в гемоглобіні здійснюється транспорт кисню в організмі. А ще в «виробництві крові» виключно важливі і інші мікроелементи, зокрема, мідь і марганець. Всі вони, звичайно, надходять в організм з продуктами харчування, але найчастіше в недостатній кількості. І тоді на допомогу приходять медичні препарати.

Comments are closed.