Стопа.

Стопа (pes) – дистальний відділ нижньої кінцівки, межею якого є лінія, проведена через верхівки щиколоток. Основою cтопи служить її скелет, що складається з 26 кісток. Розрізняють задній, середній і передній відділи cтопи, а також тильну і подошвенную її поверхні. Задній відділ представлений таранної та п’яткової кістками. Таранна кістка виконує роль амортизатора, через її центр проходить вісь обертання гомілковостопного суглоба. На бугор п’яткової кістки спирається задній відділ cтопи. Середній відділ cтопи формує кубовидна, човноподібна і три клиновидних кістки. Передній відділ cтопи складається з п’яти трубчастих плеснових кісток і фаланг пальців. Перший палець має дві фаланги (основну і нігтьову), а решта пальців – по три фаланги (основну, середню і нігтьову). Під головкою першої плюсневой кістки розташовуються дві сесамоподібні кісточки.

Кістки cтопи, співчленів, утворюють наступні суглоби: таранно-п’ятковий (подтаранний); п’яткової-кубовидний і таранно-човноподібна, об’єднані в суглоб Шопара; суглоб Лісфранка – між кістками Передплесно і плюсни, плюснефаланговие і міжфалангові суглоби. Суглоби cтопи скріплені численними міцними зв’язками (міжкісткової, тильними і підошовними). Серед них особливе значення мають межкостная таранно-п’яткова, роздвоєна зв’язка, що зміцнює поперечний суглоб Передплесно, і довга підошовна, що є однією з затягувань поздовжніх склепінь стопи.

М’язи тіла cтопи представлені коротким розгиначів пальців, коротким розгиначів великого пальця і ​​непостійною третій малогомілкової м’язом. М’язи підошви поділяють на внутрішню, зовнішню і середню групи. До внутрішньої групи відносяться: м’яз, що відводить великий палець cтопи, короткий згинач великого пальця cтопи і м’яз, що приводить великий палець cтопи. Зовнішня група включає м’яз, що відводить мізинець, і короткий згинач мізинця. Середню групу складають: короткий згинач пальців, квадратна м’яз підошви, а також чотири червоподібні, три підошовні і чотири тильні міжкісткові м’язи.

Фасції є продовженням фасції гомілки. Тильна фасція cтопи тонка, покриває сухожилля довгих розгиначів пальців. Її глибокий листок зростається з кістками плесна і відокремлює міжкісткові м’язи від розгиначів пальців. Подошвенний апоневроз починається від п’яткової бугра і йде допереду, розділяючись на пучки відповідно пальцях. Його відроги відокремлюють середнє фасциальні ложі від медіального і латерального.

Кровопостачання cтопи здійснюють тильна артерія cтопи, медіальна і латеральна підошовні артерії, які є продовженням артерій гомілки. Відня діляться на поверхневі і глибокі, останні супроводжують артерії. Поверхневі вени утворюють підшкірні мережі, на тилу cтопи формують тильну венозну дугу, кінці якої тривають у велику і малу підшкірні вени ноги. Лімфатичні судини і капіляри утворюють мережі, а потім слідують по ходу артерій і вен. Шкіру і м’язи тіла стопи іннервують кінцеві гілки поверхневого і глибокого малогомілкової нервів, шкіру підошви – медіальний і латеральний підошовні нерви, які є гілками великогомілкової нерва.

Дослідження cтопи включає огляд, пальпацію, перкусію, оцінку функцій та інструментальні методи дослідження, наприклад плантограф (вимірювання відбитків стопи). Рентгенологічне дослідження cтопи виробляють зазвичай в трьох основних проекціях: прямій (підошовної або тильною), бічний (зовнішньої або внутрішньої) і косою. Дві останні укладання cтопи дозволяють отримати на рентгенограмах зображення всіх кісток cтопи. Для дослідження дистального відділу передплесна, плесна і проксимальних фаланг пальців використовують пряму подошвенную проекцію, а таранної та п’яткової кістки – рентгенограми гомілковостопного суглоба.

Comments are closed.