Серцева недостатність.

Недостатність кровообігу – це такий патологічний стан, при якому серцево-судинна система людини нездатна доставляти органам і тканинам певну кількість крові, необхідний для їх нормального функціонування. Найбільш частою причиною недостатності кровообігу є серцева недостатність, пов’язана зі зменшенням скоротливої ​​здатності серцевого м’яза.

Можна виділити дві великі групи причин серцевої недостатності:

Захворювання, які вражають міокард і порушують у ньому нормальні метаболічні процеси. До цієї групи відносять інфекційно-запальні й токсичні міокардити (інтоксикація алкоголем, наркотиками та іншими отрутами), а також порушення коронарного кровообігу (ішемічна хвороба серця), порушення обміну речовин, авітамінози, розлад нормальної функції залоз внутрішньої секреції (ендокринної системи)

Кардіоміопатії патологічні зміни в самому серці або кровоносному руслі, що викликає перевантаження і перенапруження міокарда (вади розвитку серця, підвищення тиску)

Виділяють гостру і хронічну серцеву недостатність. Причиною гострої форми може послужити гострий міокардит, інфаркт міокарда, фібриляція шлуночків та інші патологічні стани. Проявляється вона раптово виниклої слабкістю, блідістю, ціанозом (синюшною забарвленням шкірних покривів), похолоданням кінцівок, іноді непритомністю. При цьому артеріальний тиск знижується, а пульс стає слабким, нитковидних. У хворого активно розвивається венозний застій, який супроводжується задишкою, набуханням шийних вен. Можна окремо виділити гостру недостатність лівого шлуночка. Для цього важкого стану характерний розвиток серцевої астми. Приступ серцевої астми провокується фізичним навантаженням, нервовим напруженням. Виникає він частіше всього в нічний час. Під час нападу хворі відчувають різку нестачу повітря, задуха, слабкість, виступає холодний піт. З’являється кашель з важко відокремлюваним мокротинням слизового характеру. При наростанні застійних явищ стан хворого погіршується, з’являється рясна піниста мокротиння рожевого або червоного кольору (за рахунок домішки крові). При ненаданні допомоги розвивається набряк легенів, який призводить до смерті людини.

Хронічна серцева недостатність розвивається поступово. Найчастіше причиною служать недостатність аортального, мітрального клапанів, артеріальна гіпертензія. При цьому знижується швидкість кровотоку, газообмін у легенях порушується. Розвивається ціаноз, задишка (особливо при фізичному навантаженні). З’являються набряки, вени набухають, збільшується печінка.

Лікування серцевої недостатності

Лікування серцевої недостатності гострої форми зводиться до надання термінової медичної допомоги з метою стабілізації основних гемодинамічних показників. В першу чергу необхідно забезпечити знеболення. Для цього вводять внутрішньовенно наркотичні анальгетики. До наркотичних анальгетиків відносять морфін, омнопон, промедол, фентаніл, бупренорфін, трамадол. Крім того, необхідно забезпечити постійну подачу кисню, так як під час приступу серцевої недостатності розвивається гіпоксія (кисневе голодування) не тільки серцевого м’яза, але й інших тканин організму.

У таких хворих спостерігається різке зниження артеріального тиску, тому необхідно вводити вазопресорні препарати (судинозвужувальні). Основні з них це дофамін, добутамін.

Якщо ж у пацієнта розвивається таке грізне ускладнення, як набряк легенів, то заходи по наданню медичної допомоги будуть дещо відрізнятися. При такому важкому стані все вирішують хвилини. Чим раніше буде надана допомога, тим благоприятней буде результат. Основна мета невідкладних терапевтичних заходів при набряку легень – це зниження тиску в легеневих капілярах. Щоб досягти цього, лікар діє за такою схемою:

проводиться оксигенотерапія, тобто постійна подача кисню
внутрішньовенно вводиться нітрогліцерин, при цьому контролюється артеріальний тиск і частота серцевих скорочень
внутрішньовенне введення діуретиків (сечогінних), що забезпечує виведення рідини з організму (фуросемід, кислота етакринова, маніт)
застосування нейролептиків та наркотичних аналгетиків, за допомогою яких досягається зниження частоти серцевих скорочень, частоти дихання
при стійкому зниженні артеріального тиску використовують вазопресорні засоби

Лікування хронічної серцевої недостатності – завдання досить складна, так як етіологія цього захворювання різна. В першу чергу таким хворим даються рекомендації щодо зміни способу життя. Необхідно обмежити вживання рідини, солі. Якщо людина страждає ожирінням, то необхідно поступово знижувати масу тіла до нормалізації індексу маси тіла. Пацієнт повинен повністю відмовитися від вживання алкоголю і куріння. А також треба дотримувати баланс між роботою і відпочинком.

Не обійтися і без лікарської терапії. Зазвичай призначаються серцеві глікозиди (дигоксин, дигітоксин, строфантин, целанид, листя наперстянки, трава горицвіту весняного, настойка конвалії, корглікон). В останні роки широко застосовують адреноблокатори (пропранолол, метапролол). Для зниження об’єму циркулюючої крові необхідно приймати діуретики (гідрохлортіазид, індапамід, фуросемід та ін). А для запобігання ішемії застосовують нітрати (наприклад, нітрогліцерин).

Comments are closed.