Септичний (бактеріальний) ендокардит: клініка, діагностика і лікування

Невідкладні стани в терапіїЗахворювання серцево-судинної системи
ЕНДОКАРДИТ – запалення клапанного або пристінкового ендокарда на грунті ревматизму, рідше інфекції, в тому числі септичній, колагенозів, інтоксикації (уремія), травм.

Підгострий (затяжний) септичний ендокардит (бактеріальний ендокардит) – септичне захворювання з локалізацією основного вогнища інфекції на клапанах серця, рідше на пристеночном ендокардит.

Етіологія септичного (бактеріального) ендокардиту. Найчастіше збудниками хвороби є стрептококи або стафілококи, рідше – грамнегативні бактерії (кишкова, синьогнійна палички, протей та ін.), Пневмококи, гриби, Ь-форми бактерій і ін.

Патогенез септичного (бактеріального) ендокардиту. Поразка клапанів серця (бактеріальне) зв’язується зі змінами гумо-рального і місцевого (клітинного) імунітету з збоченням імунологічних реакцій і вовле-ням в процес різних органів і систем (судин, нирок, печінки, нервової системи, селезінки та ін.).
Найчастіше вражаються змінені клапани при набутих і вроджених вадах серця, при протезуванні.

Симптоми, протягом септичного (бактеріального) ендокардиту. Характерна лихоманка неправильного типу, нерідко з ознобом і потім, іноді з болями в суглобах, блідістю шкірних покривів і слизових оболонок. При первинному ендокардиті, розвиненому на інтактних клапанах, спочатку можуть прослуховуватися функціональні шуми, надалі формується порок серця, частіше аортальний. При вторинному ендокардиті змінюються характер і локалізація наявних шумів внаслідок прогресуючої деформації клапанів або формування нового пороку. При ураженні міокарда з’являються аритмії, порушення провідності, ознаки серцевої недостатності. Майже постійні ураження судин у вигляді васкулітів, тромбозів, аневризм і геморагії, що локалізуються в шкірі і різних органах (геморагічні висипання, церебральний васкуліт, інфаркти нирок і селезінки, мікотіческіе аневризми і ін.). Часто відзначаються ознаки дифузного нефриту, збільшення печінки, легка жовтяниця, гіперплазія селезінки. Ускладнення: формування пороку серця, прогресуюча серцева недостатність, порушення функції нирок (протеїнурія, гематурія, азотемія), розрив клапанів і ін.

Лабораторні дані: характерні гіпохромна анемія, помірна лейкопенія, значне підвищення ШОЕ, вмісту в крові альфа-2- і гамма-глобулінів, С-реактивного білка. У посівах крові, що проводяться багаторазово до застосування антибіотиків, у більшості хворих вдається виділити збудника ендокардиту і визначити його чутливість до антибіотиків.

Гострий септичний ендокардит розглядається як ускладнення загального сепсису, по етіології, патогенезу та клініці істотно не відрізняється від підгострій форми, характеризується лише більш гострим перебігом.

Comments are closed.