Розпізнавання причини непритомності


Основою для розпізнавання причини непритомності є ретельне з’ясування всіх анамнестичних відомостей про хворого, а також детальний опис нападу (або нападів) зі слів хворого, і якщо це можливо – зі слів родичів або оточуючих. Проводиться детальне фізичне обстеження пацієнта, яке повинно включати пальпацію та аускультацію всіх доступних судинних областей. Необхідно вимірювання артеріального тиску на двох руках у положенні хворого сидячи, а потім вимір його на одній руці (зазвичай на боці з більш високим артеріальним тиском) лежачи і через 2 хв. після перебування у вертикальному положенні (ноги на ширині плечей). Здійснюється реєстрація ЕКГ. У більшості випадків цього достатньо для орієнтовного судження про причину непритомності. У частини хворих вказане обстеження дозволяє віднести непритомність до однієї з можливих груп – кардіогенний або некардіогенний.

Значну допомогу в розпізнаванні природи непритомності надає добове моніторування артеріального тиску, яке дозволяє судити про тиск крові в момент настання предобморочного стану або непритомності, а також дає можливість реєстрації артеріального тиску під час нічного сну і дозволяє розпізнати артеріальну гіпотензію при вставанні з ліжка вночі або вранці . У нормі середній рівень артеріального тиску вночі на 10-20% нижче в порівнянні з середніми денними значеннями, але у деяких осіб може спостерігатися більш значне пониження артеріального тиску ночами. У осіб, які отримують антигіпертензивні препарати, моніторування дозволяє виявити періоди максимального дії ліків, вплив на рівень артеріального тиску перебування в ортостазе, фізичних навантажень, нервово-психічного перенапруження та інших моментів, здатних вплинути на судинний тонус.

Comments are closed.