Ромашка аптечна (осип).

Знайома всім з дитинства ромашка лікарська являє собою однорічна трав’яниста рослина, що належить до сімейства складноцвітих. Гіллясті кущики, що досягають 30-40 см у висоту, виростають на трав’янистих схилах, уздовж доріг, серед садових рослин. Від інших рослин (ромашки собачої і польовий) її легко відрізнити за листочкам, чимось схожих на кріп, і квітці з опуклою серцевиною жовтого кольору, оточеної тонкими білими пелюстками. Крім того, лікарська ромашка має досить приємний запах, який відрізняє її від своїх неприємно пахнуть родичів.
Властивості ромашки аптечної

Своїми цілющими властивостями ця рослина зобов’язана ефірному маслу, що містить кілька важливих компонентів: хамазулен, флавоноїди, глікозиди й органічні кислоти. Хамазулену притаманне протизапальну і протиалергічну дію, завдяки йому відбувається посилення процесів регенерації і відновлення тканин. Глікозиди сприяють розслабленню гладкої мускулатури внутрішніх органів.

Ефірне масло ромашки:

– Послаблює запальні процеси;
– Має знеболювальну, потогінну і дезінфікуючу дію;
– Зменшує утворення газів;
– Нормалізує функцію ШКТ;
– Збільшує кількість скорочень серця.

У лікувальних цілях використовуються кошики (квітки) рослини або так звана осип: подрібнені кошики разом з пелюстками, приквітками і частково листям.
Застосування ромашки

Ромашка лікарська активно застосовується як офіційної, так і народною медициною. Спектр її використання досить широкий. У народній медицині цю рослину застосовується всередину при:

– Бронхіальній астмі, бронхіті;
– Ревматизмі;
– Захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура;
– Виразці шлунка, гастриті, коліті, метеоризмі;
– Болісних менструаціях, маткових кровотечах;
– Безсонні, захворюваннях нервової системи;
– Простуді.

Зовнішнє застосування ромашки виправдовує себе при:

– Опіках;
– Екземах;
– Виразках, фурункулах;
– Геморої;
– Підвищеної пітливості ніг;
– Подагрі.

При подагрі рекомендується застосовувати настій з квіток ромашки у вигляді ванн із розрахунку 100 г/10 л води, в яку додається 200 г солі.

В якості протизапального, спазмолітичний, антисептичний і потогінний засіб при метеоризм, розлади кишечника, коліках рекомендується настій, приготований таким чином: 4 ст. л. сировини залити в емальованому посуді склянкою окропу і витримати на водяній бані 0,5 год під закритою кришкою. Потім остудити, процідити, віджати сировину, кип’яченою водою довести обсяг отриманого відвару до 200 р. Приймати по 0,5 склянки 2-3 рази на добу.

Для зовнішнього застосування 3 ст. л. квіток залити 1 склянкою окропу, настояти годину в закритому посуді, процідити.

Для зняття втоми ніг квітки ромашки, лляне насіння, хвощ польовий (по 3 ст.л.) залити 1,5 склянкою окропу, настояти півгодини, процідити, використовувати у вигляді ванночок.

Для приготування вітрогонної чаю, чинного заспокійливо, готують суміш з ромашки, кореня валеріани, плодів кмину (3:2:5). Потім 2 ст.л. сировини заливають 2-ма склянками окропу, настоюють 20 хв, проціджують. Приймати 2 рази на добу по 0,5 склянки.

При вугрової висипки і подразненні шкіри обличчя і плечі протирають настоєм з квіток рослини. Також він надає користь волоссю, зміцнюючи їх коріння і надаючи їм гарний відтінок і блиск.
Заготівля ромашки

В якості лікарської сировини збираються кошики рослини, розмір яких без пелюсток становить 4-8 мм. Для приготування ванн з ромашкою збирається весь кущ без кореня. Збір проводиться в червні-серпні. Квітки сушаться на відкритому повітрі, обов’язково в тіні: в сухому приміщенні або під дахом. Сировина не ущільнюють. Для кращого підсушування його необхідно періодично перемішувати.

Comments are closed.