Роль вірусів у розвитку злокачествнних лімфом шкіри.

У 1979 р. Є. Van der Loo і співавт. за допомогою електронної мікроскопії виявили частинки ретровірусів в клітинах Лангерганса біоптатів ураженої шкіри хворих грибоподібним мікозом. У 1980 р. шляхом культивування Т-лімфоцитів від хворих Т-клітинним лейкоз незалежно один від одного в двох лабораторіях, в США і Японії, був відкритий перший онкогенний вірус людини, який отримав назву «Т-лімфотропних вірус людини 1-го типу» ( HTLV-1). Згодом була доведена роль цього вірусу в ініціації злоякісного Т-клітинного лейкозу дорослих (adult T-cell lymphoma / leukemia, ATL). Етіологічна роль HTLV-1 при даному захворюванні підтверджується підвищеною захворюваністю ALL в місцях, де спостерігається висока інфіцірованностьданним вірусом; високим титром специфічних антитіл до HTLV-1 у хворих ALL. Найбільш агресивний перебіг цього захворювання пов’язують з множинною інтеграцією HTLV-1 в лімфоїдні клітини хворих.

Вперше ALL стали описувати відносно недавно у жителів Японії, країн Карибського басейну, більшості країн субекваторіальній Африки, Меланезії – в географічних зонах, які вважають ендемічними для HTLV-1. У той же час осередки інфікування людей цими вірусами виявляють і в Південній Америці, розташованих вище екватора регіонах Африки, у ефіопських євреїв в Ізраїлі. Епізодичні випадки ALL, асоційованої з HTLV-1, описують в країнах Європи (переважно у негрів). У Росії в результаті багаторічних досліджень виявлено вогнище HTLV-1 інфекції серед малої народності нивхов на Сахаліні. Спорадичні випадки інфікування сімей відзначені в Грузії та Туркменістані, і вони складають не більше 0,001%.

HTLV-1 відноситься до сімейства ретровірусів. У 1982-1983 рр.. геном даного вірусу був повністю секвенований і вдалося встановити, що HTLV-1 не є класичним онковіруси, оскільки у нього немає онкогена. HTLV-1 містить стандартний для ретровірусів набір генів: gag, pol, env і два довгих термінальних повтору (LTR), розташованих на 5′-і 3′-кінцях вірусного генома. На З’-кінці вірусного генома присутня додаткова регуляторна область РХ. Ця область не має клітинних аналогів і не є онкогеном, вона кодує два регуляторних білка: tax і rex Білок tax, що кодується регулятор-ної областю РХ, будучи трансактіватор, здатний викликати імморталізаціі клітин та їх проліферацію.
Структура повнорозмірного геному HTLV-1
Структура повнорозмірного геному HTLV-1

Трансдукція tax в Т-лімфоцити дорослої людини призводить до їх посиленої, опосередкованої ІЛ-2 проліферації, що свідчить про здатність цього вірусу ініціювати лімфопроліферативних процес. Причому встановлена ​​тропність HTLV-1 до лімфоцитів-хелперів (CD4 +), що є загальним для ATL і більшості ТЗЛК, при яких відзначається переважна проліферація цих клітин.

У ряді країн обов’язковому тестуванню на HTLV-1 підлягають групи ризику. Раніше всі сучасні тести масового скринінгу по детекції цього вірусу, рекомендовані ВООЗ. були спрямовані на виявлення антитіл до структурних білків цього вірусу. Проведені в останні роки масові скринінгові дослідження за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) дозволили виявити феномен латентного вірусоносійства HTLV-1 серед серологічно негативних осіб, в число яких входили донори крові, родичі хворих, що страждають лімфопроліферативні захворювання, які були представниками різних національних і етнічних груп .

Проведені нещодавно в ОНЦ РАМН дослідження методом ПЛР зразків ДНК. отриманих від 100 серонегативного донорів крові, що проживають в Росії, показали що число інфікованих HTLV-1 серед донорів в нашій країні становить близько 2%, що значно перевищує показники (0,001-0,003%), отримані раніше за даними серологічних тестів. Результати досліджень дозволили зробити висновок, що крім серологічних тестів, рекомендованих ВООЗ, для виявлення носійства HTLV-1 необхідно проводити тестування методом ПЛР.

В. Poiesz і співавт. вперше ізолювали ретровіруси з клітинної лінії свіжих і культивованих Т-лімфоцитів хворого Т-клітинної лімфомою шкіри і припустили їх приналежність до HTLV-1. Дослідження, проведені в нашій країні Т.М. Парфьонову, підтвердили можливість виявлення вірусоподібних частинок в клітинних лініях довгостроково перещеплюваних культур лімфоцитів, отриманих з крові хворих ЗЛК. Аналіз структури цих частинок за допомогою скануючої електронної мікроскопії дозволив автору висловити припущення про приналежність виявлених вірусів до HTLV-1 типу С. Паралельно був підтверджений раніше встановлений факт пр иму щественной персистенції HTLV-1 у таких хворих в хелперной субпопуляції Т-лімфоцитів (Thj), що дозволяє довгостроково підтримувати злоякісний клон клітин.

Comments are closed.