Репешок звичайний.

Репешок регулює функції печінки, посилює діяльність кишечника, покращує травлення і має сечогінну, жовчогінну, в’яжучу, протизапальну, знеболюючу і тонізуючу дію. Настій трави застосовують як допоміжний засіб при різних хворобах печінки: цирозах, каменях і т. п. Настій трави використовують також при різних шлункових захворюваннях, особливо при проносі і млявості (атонії) кишечника, і при жовтяниці, ревматизмі, подагрі, простріл (люмбаго) і геморої.

Репешок досить широко застосовується в народній медицині. Відвар коренів приймають при запущеному ревматизмі, геморої і пухлинах доброякісних і злоякісних, а настій квіток – при різних шкірних висипах і геморої. Відвар листя вживають при лихоманці, проносах і як сечогінний при водянці. Зовнішньо водний настій репешка використовують для полоскання при запальних процесах порожнини рота і глотки, мигдалеподібних залоз, а також для зрошення порожнини носа при нежиті. Настій Репешка вживають також для компресів, обмивань і примочок при саднах, ударах, виразках, висипах і інших хворобах шкіри і для ножних ванн при почутті втоми після великих переходів пішки. Свіже подрібнене листя прикладають до запалених ділянок шкіри.

Comments are closed.