Повіки.

Повіки, верхнє і нижнє (palpebrae superior et inferior), обмежують своїми передніми і задніми краями (limbus palpebrales anteriores et posteriores) очну щілину (rima palpebrum). Рухливість верхнього століття більше, ніж нижнього. Опускання верхньої повіки здійснюється за рахунок частини м’язи, навколишнього очну ямку (pars palpebralis m. Orbicularis oculi). В результаті скорочення цього м’яза зменшується кривизна дуги верхньої повіки, внаслідок чого воно зміщується вниз. Повіку піднімається спеціальної м’язом (m. levator palpebrae superioris). Основу століття становить щільна сполучна тканина, яка покрита зовні тонкою шкірою. Внутрішня поверхня століття вистелена сполучною оболонкою (tunica conjunctiva). В медіальному і латеральному кутах очної щілини маються зв’язки століття (ligg. palpebrale mediale et laterale). Медіальний кут закруглений, в ньому знаходиться слізне озеро (lacus lacrimalis), в якому є піднесення – слізне м’ясце (caruncula lacrimalis).

У краї сполучнотканинної основи століття поміщаються жирові залози (gll. tarsales), секрет яких змазує краї повік та вії.

Кон’юнктива (tunica conjunctiva) починається від краю століття, покриває їхню внутрішню поверхню, а потім завертає на очне яблуко, утворюючи кон’юнктивальний мішок, що відкривається спереду в очну щілину. Вона міцно зрощена з хрящем століття і пухко з’єднана з очним яблуком. У місцях переходу сполучнотканинної оболонки з повік на очне яблуко утворюються складки, а також верхній і нижній склепіння (fornices conjunctivae superior et inferior), які не заважають руху очного яблука і повік.

Comments are closed.