Порові кільця ядра. Хроматин. Ядерце.

Порові кільця – переривчасті білкові діафрагми, що складаються з восьми субодиниць (периферичних гранул). У складі порового комплексу виділяються два порові кільця – цитоплазматичне та ядерне, що беруть початок відповідно від зовнішнього та внутрішнього листків ядерної оболонки. Від білкових гранул порові кілець до центру пори відходять множинні тонкі фібрили, що сходяться до центральної гранулі і формують діафрагму. Ядерні пори беруть участь у виборчому транспорті речовин між ядром і гиалоплазмой: всі ядерні білки надходять в ядро ​​з гіалоплазми, а всі форми РНК транспортуються в гіалоплазму з ядра. В цьому процесі комплекс пори виступає як молекулярний механізм, виконуючий не тільки роль переносника, а й сортувальника молекули, що підлягає транспорту.

Через пори в ядро ​​вільно надходять іони, цукру, нуклеотиди, АТФ, деякі гормони. Білки, що транспортуються в ядро, мають певні послідовності амінокислот – послідовності ядерної локалізації. Рецептори ядерних пір дізнаються і пропускають ці молекули в ядро.

До внутрішнього листка нуклеолемми на всьому протязі за винятком ядерних пір прилежит тонкий пласт білкових філаментів (ядерна ламіна). Завдяки останній ядро ​​не втрачає своєї форми навіть після видалення оболонки ядра. Від ядерної ламіни в глиб ядра відходить мережа білкових філаментів, яка служить основою для хромосом. В області ядерця формується кістяк концентрично орієнтованих фібрилярних білків.
порові кільця ядра

Хроматин – це речовина, до складу якого входять ДНК і білки. Розрізняють гетерохроматин – спіраль ділянки хромосом і еухроматин – деспіралізованние ділянки хромосом. За співвідношенням ЕУ-і гетерохроматину в ядрі можна судити про ступінь функціональної активності клітини. Наприклад, в малодиференційовані і активно готуються до проліферації клітинах основна частина ядра зайнята еухроматин, лише у внутрішнього листка каріолемми і в окремих областях центральної частини ядра присутній гетерохроматин (хромоцентри). В високодиференційованих клітинах хроматин конденсувати і виглядає у вигляді широкої периферичної зони і масивних хромоцентри. У всіх клітинах, незалежно від рівня їх диференціювання, в період інтерфази постійно існують конденсовані ділянки хроматину – конститутивний хроматин – відповідні центро-і теломерна ділянках хромосом. У клітинах жіночих особин до категорії конститутивного хроматину належать тільця Барра (статевий хроматин) діаметром близько 0,5 мкм, які є спіраль Х-хромосомою. У гранулоцитах крові тільця Барра представлені невеликими додатковими фрагментами ядер (“барабанні палички”). Тельця Барра виявляються в 70-75% інтерфазних ядер соматичних клітин жіночого організму. Його визначення має велике практичне значення в судово-медичній практиці.

Ядерце в світловому мікроскопі виглядає у вигляді дрібної темно забарвлюється частинки. Кількість і розміри ядерець в клітинах варіюють залежно від функціональної активності. У клітинах, що продукують велику кількість білка, розмір ядерця може займати до 25% всього обсягу ядра.

• Ядро утворено спеціалізованими ділянками хромосом (13, 14, 15, 21 і 22), званими ядерцевих організаторами. Функції ядерця складаються в синтезі рибосомальної РНК та освіті так званих попередників великої і малої субодиниць рибосом. Подальше дозрівання попередників в субодиниці відбувається в гіалоплазме, куди їх попередники потрапляють з ядра через порові комплекси.

На електронних мікрофотографіях в складі ядерця розрізняють три зони: слабоокрашенних компонент, що містить ДНК з області ядерцевих організатора хромосом; центральний фібрилярний компонент, що складається з безлічі тонких (близько 5 нм) рібонуклеопротеінових фібрил і представляє собою РНК-транскрипти; периферичний гранулярний компонент, до складу якого входять попередниці зрілих субодиниць рибосом. Варіювання розмірів ядерця пов’язано переважно зі зміною частки гранулярного компонента.
Нуклеоплазма – рідке внутрішній вміст ядра, складається з води, іонів, глікопротеїнів, містить РНК і ферментні білки

Comments are closed.