Пороки серця


Пороки серця – вроджені або набуті зміни будови клапанного апарату , перегородок або стінок серця і відходять від нього великих судин , що перетворюють умови внутрішньосерцевої гемодинаміки і часто призводять до розвитку кровообігу недостатності.


Вроджені вади серця

Вроджені вади серця становлять 1-2% , а набуті – 20-25 % від всіх органічних уражень серця . Вроджені вади серця виникають головним чином як аномалії розвитку серця в антенатальному періоді. Причини вроджених вад серця різноманітні.

В одних випадках вирішальне значення має спадковість , в інших – іонізуюче випромінювання , інтоксикації , вірусні інфекції , застосування деяких ліків в період вагітності й інші чинники , дія яких веде до затримки або порушення розвитку морфологічних структур серця і кровоносних судин.

Через надзвичайну різноманіття вроджені вади серця поділяють на 2 основні групи. У 1-у групу входять пороки серця з ціанозом шкірних покривів ( Фаллотетрада , Фалло тріада та ін.) До 2- ї групи належать вади серця з вираженою блідістю шкірних покривів (дефект міжшлуночкової перегородки , дефект міжпередсердної перегородки та ін.)


Набуті вади серця

Набуті вади серця виникають в результаті захворювання або травми серця , перенесених після народження. Провідне місце в розвитку набутих вад серця займає ревматизм , з ним пов’язано не менше 90 % випадків виникнення всіх набутих вад серця. Формування пороку серця можливо також внаслідок сепсису , сифілісу , бактеріального ендокардиту , травми серця. Походження набутих вад серця іноді обумовлено пухлинами та паразитарними ураженнями серця.

Набуті вади серця поділяють на ізольовані , комбіновані (ураження декількох серцевих клапанів) і поєднані – поєднання поразок ( стеноз і недостатність ) одного клапана.


Симптоми вад серця

Клінічна картина визначається анатомією пороку , ступенем порушення кровообігу. Багато симптоми притаманні більшості вад серця та на підставі їх можна запідозрити або діагностувати аномалію серця. Діти, які страждають вродженим пороком серця , мають значні порушення кровообігу , відстають у фізичному розвитку , у них частіше виникає рахіт та інші захворювання.

Вроджені вади серця часто супроводжуються задишкою. Шкіра у дітей з вродженими вадами серця бліда або ціанотичний .

Діагноз грунтується на даних всебічного обстеження дитини з використанням анамнезу , фізичних ( пальпація , перкусія , аускультація ) та інструментальних методів дослідження.


Лікування вад серця

Лікування при вроджених вадах серця засноване на хірургічної корекції вади , за допомогою якої ліквідується недостатність кровообігу. Результат оперативного втручання в чому визначається своєчасною діагностикою та госпіталізацією . У клініку серцевої хірургії в першу чергу направляються діти , у яких порок серця супроводжується вираженими порушеннями кровообігу.

Терміни оперативного втручання визначаються кардіохірургом спільно з педіатром. За наявності у дитини придбаного пороку серця без недостатності кровообігу основна увага повинна бути звернена на придушення активності ревматичного процесу , рецидивів сепсису та ін При явищах недостатності кровообігу рекомендується застосування серцевих глікозидів .

Профілактика вроджених вад серця – огородження вагітної жінки від впливу шкідливих факторів , які можуть вплинути на формування плоду; набутих вад серця : попередження захворюваності на ревматизм і септичних захворювань , а в разі захворювання – своєчасна раціональна терапія і запобігання повторних рецидивів .

Comments are closed.