Поразка внутрішніх органів при здавленні. Закриття дихальних шляхів стороннім тілом.

У легенях виявляють чергування ділянок емфіземи, ателектазу, крововиливів і набряку. На цьому тлі спостерігають виражене повнокров’я судин з явищами стазу в капілярах. Бронхи в стані спазму; в ич просвіті десквампрованпие клітини епітелію, слиз, білкова рідина, еритроцити.

Зустрічаються дрібні розриви легеневої тканини у вигляді щілин різної форми і величини, заповнених еозинофільної масою з домішкою еритроцитів. У випадках, коли смерть настає не відразу після здавлення, можна спостерігати осередкову пневмонію.

У нирках клубочки набряклі; між петлями спали капілярів містяться свіжі і вилужені еритроцити і білкова маса. В епітелії звивистих канальців (більше в проксимальному відділі пефрона) дистрофічні зміни, некробіоз окремих клітин або їх груп, відшарування клітин від базальної мембрани.

Просвіт канальців, як правило, наповнений білковою масою, нерідко з домішкою еритроцитів. Іноді в просвіті звивистих канальців можна виявити грудочки золотисто-коричневого пігменту. Вони можуть фагоцитувати епітеліальними клітинами і тоді розташовуються в їх цитоплазмі. Спеціальними фарбуваннями на пігменти крові вони не виявляються (можна припускати, що вони належать міоглобіну). Судини межканальцевой строми кори в основному недокрівні, в мозковому шарі вони помірного або підвищеного кровонаповнення.
Через кілька годин після здавлення зміни в нирках прогресують аж до розвитку коркового некрозу.

У печінці нерівномірне кровонаповнення судин строми, розширення навколо синусоїдних просторів, скупчення в них білкових мас. В селезінці та інших органах, у тому числі і ендокринних, виявляють нерівномірне кровонаповнення, більш-менш виражений набряк строми, дрібні крововиливи.
У випадках смерті через кілька годин після сдавленпя в судинах селезінки та деяких інших органах можуть утворюватися тромби.
Закриття дихальних шляхів стороннім тілом

Закриття рота і носа. Макро-і мікроскопічні ознаки смерті при цьому виді припинення доступу повітря в дихальні шляхи мізерні. На розтині виявляють картину гострої смерті з вираженим повнокров’ям внутрішніх органів. В деяких випадках виявляють садна, подряпини, синці на шкірі в окружності рота і носа, на слизовій оболонці губ, ясен, щік. Вони утворюються, як правило, при закритті дихальних отворів рукою (руками).

У порожнині рота, глотки, а іноді і в дихальних шляхах можуть бути виявлені сторонні частинки (пушинки, пір’я від подушки, волокна вовни від частин одягу і т. п.).

Мікроскопічно у внутрішніх органах знаходять ознаки гострого порушення кровообігу, підвищення проникності стінок судин типу плазматичного просочування, периваскулярні крововиливи. Гістологічне дослідження робиться в основному для виключення захворювання, яке могло б зумовити швидке настання смерті.

Закриття дихальних шляхів стороннім тілом. Порушення зовнішнього дихання зі смертельним результатом може виникнути при повному або частковому закриття входу в гортань, просвіту гортані, трахеї. Іноді чужорідне тіло затримується у біфуркації трахеї або у великому бронху. При цьому смерть може настати від рефлекторної зупинки серця.
В окремих випадках чужорідне тіло може довгий час перебувати в дихальних шляхах, викликаючи важкі ускладнення (бронхоектази, абсцеси легенів та ін.)

Мікроскопічно в місці розташування чужорідного тіла виявляють повнокров’я і набряк слизової оболонки і особливо підслизового шару. Сторонній предмет з нерівною поверхнею може викликати пошкодження покривного епітелію і крововиливи як в місці знаходження тіла, так і вище нього. Якщо смерть настала не відразу, то в цих місцях виникає запальна реакція, а при тривалому знаходженні в бронху стороннього тіла можливі пролежні стінки.

Обтурація бронха середнього калібру викликає ателектаз легеневої тканини і пневмонію, яка має схильність до нагноєння. В гістологічних препаратах вогнища спадання альвеол перемежовуються з групами розширених і незмінених альвеол. У їх просвіті рано з’являється серозний пли серозно-геморагічний ексудат, який швидко насичується лейкоцитами (переважно нейтрофільними); в ексудаті виявляють багато макрофагів, зустрічаються колонії бактерій.

Міжальвеолярні і междольковая строма рясно інфільтрована лейкоцитами. Судини розширені, повнокровні, багато з них містять тромби. Частина бронхів в стані спазму, в звужених просвітах знаходять пласти десквамированного епіелія, слиз, лейкоцити. Лейкоцити инфильтрируют перибронхіальну тканину і стінку бронхів. На цьому фоні можуть зустрічатися вогнища некрозу, де легенева тканина втратила структуру. Такі осередки просякнуті еозинофільної гомогенної масою, яка містить клітини білої крові; навколо вогнищ утворюється лейкоцитарний вал, а на віддалі можуть виявлятися бронхоектази.

Comments are closed.