Пологи при розгинальних передлежаннях голівки плоду.

Розрізняють такі розгинальні передлежання голівки плоду: переднеголовное, лобне і лицьове (до входу в малий таз звернені відповідно тім’яна область, лоб або личко плоду). Ці передлежання зустрічаються рідко. До основних причин розгинальних передлежання відносяться знижений тонус матки, її некоординовані скорочення, слаборозвинений черевний прес, вузький таз, знижений тонус мускулатури дна тазу, занадто маленькі або, навпаки, великі розміри плоду, бічний зсув матки. Пологи при розгинальних передлежання голівки плоду (переднеголовном, лобному і особовому) відносяться до патологічних.

Переднеголовное передлежання плоду (перша ступінь розгинання). При цьому велике джерельце є провідний точкою, головка прямим розміром проходить площини малого тазу. Прямий розмір – це відстань від надпереносья до зовнішнього виступу потилиці (12 см).

Лобне передлежання характеризується тим, що провідний точкою є лоб. Голівка проходить всі площини тазу великим косим розміром. Це найбільший розмір (від підборіддя до зовнішнього потиличного виступу), він становить 13-13,5 см.

Лицьове передлежання плоду – це третя ступінь розгинання. При цьому виді передлежання дротова точка – підборіддя. Голівка проходить родові шляхи вертикальним розміром (від під’язикової кістки до середини великого тім’ячка, що складає 9,5-10 см).

Розгинальні передлежання включають в себе п’ять основних етапів механізмів пологів.

Перший момент – розгинання голівки, ступінь якого визначається варіантом передлежання.

Другий момент – внутрішній поворот голівки з утворенням заднього виду (потилицю розміщується в крижової западині).

Третій момент – згинання голівки плоду після утворення точки фіксації у нижнього краю лобкового симфізу. При переднеголовном передлежанні нею є лоб, при лобному – область верхньої щелепи, при особовому – під’язикова кістка. Під час третього моменту механізму пологів при особовому передлежанні народжується голівка.

Четвертий момент при переднеголовном і лобовому передлежанні полягає в розгинанні голівки після фіксації потилиці у вершини куприка.

Четвертий момент (при особовому передлежанні) і п’ятий момент (при переднеголовном і лобному передлежаннях) включають в себе внутрішній поворот плічок і зовнішній поворот голівки.

При переднеголовном передлежанні головка плоду в результаті конфігурації стає брахіцефаліческой, тобто витягнутої в сторону тімені. При лобовому передлежанні головка витягується в бік лоба. При особовому передлежанні витягуються губи і підборіддя плоду.

При розгинальних головне передлежання можливі й інші аномалії вставляння голівки: високе пряме стояння голівки, низьке (глибоке) поперечне стояння голівки, асінклітізм.

Постановка діагнозу переднеголовном передлежанні плода здійснюється за допомогою даних вагінального дослідження: великий і малий джерельця голівки плоду знаходяться на одному рівні або великий нижче малого. Пологи відбуваються через природні родові шляхи, ведення їх має вичікувальний характер. При наявності показань (гіпоксії плода, спазмі і ригідності м’язів родового каналу) і відповідних умов можливе проведення оперативного втручання у вигляді накладення акушерських щипців або використання вакуум-екстрактора. Захист промежини породіллі проводиться, як і при потиличному передлежанні. Кесарів розтин необхідно при невідповідності розмірів таза породіллі і голівки плоду.

Лобне передлежання плоду спостерігається в більшості випадків у вигляді перехідного стану до особового предлежанию. Діагностика лобного передлежання грунтується на даних аускультації серцевих тонів плода, зовнішнього акушерського і піхвового досліджень. При лобовому передлежанні серцебиття плода краще вислуховується з боку купки. При зовнішньому акушерському дослідженні з одного боку передлежачої частини плоду промацують гострий виступ (підборіддя), з іншого – кут між спинкою і потилицею. Діагноз визначається при піхвовому дослідженні. При цьому визначають лобовий шов, передній край великого тім’ячка, надбрівні дуги з очницями, перенісся плода. Пологи природним шляхом можливі тільки при невеликих розмірах плода. В інших випадках при лобовому передлежанні необхідна операція кесаревого розтину, якщо в найближчі 2 год лобове передлежання не переходить в лицьове або згинальні.

Лицьове передлежання плоду можливо діагностувати при зовнішньому акушерському огляді. При цьому розміри голівки більше, ніж при потиличному передлежанні. У випадках сильного набряку личка плода при вагінальному дослідженні іноді помилково ставиться діагноз сідничної передлежання. Диференціальний діагноз грунтується переважно на визначенні кісткових утворень плода. При особовому передлежанні пальпується підборіддя, надбрівні дуги, верхня частина очниці. При сідничному передлежанні визначаються куприк, крижі, сідничні бугри. У випадках необережного проведення піхвового дослідження можливе пошкодження очних яблук і слизової оболонки порожнини рота плода. Якщо при вагінальному дослідженні виявлено, що підборіддя звернений кзади, то пологи природним шляхом неможливі. У таких випадках при живому плоді проводиться операція кесаревого розтину. Якщо плід нежиттєздатний, то вдаються до перфорації голівки. Якщо при особовому передлежанні плода підборіддя звернений кпереди, пологи проходять мимоволі.

Comments are closed.