Пневмосклероз


Пневмосклероз (pneumosclerosis; від грецького – легкі і – ущільнення), пневмофіброз, склероз, фіброз легенів – ущільнення легеневої тканини, розростання сполучної тканини в легенях, що приводить до незворотних морфологічних змін і порушень функцій органу.

Патологічний процес при пневмосклерозі характеризується розростанням елементів сполучної тканини і фіброзним їх ущільненням, у тому числі в стінках і навколо судин, бронхів, альвеол; супроводжується деформацією легеневої тканини, порушенням лімфо-і кровообігу і функцій уражених пневмосклерозом відділів легень. Найбільш часті причини розвитку пневмосклерозу у дітей: затяжна сегментарна (часткова) пневмонія з ателектазом; прогресуюча хронічна пневмонія; вади розвитку легень; туберкульоз легенів; чужорідні тіла бронхів; алергічний альвеоліт; дефекти імунної системи та ін


Симптоми пневмосклерозу

При невеликому обсязі поразки (один сегмент легені) пневмосклероз може протікати безсимптомно. При більш великих ураженнях в зоні пневмосклерозу може виникати западіння грудної клітини, притуплення перкуторного звуку, аускультативно – ослаблення дихальних шумів. При поширеному пневмосклерозі поступово наростають явища дихальної недостатності – задишка, ціаноз, непереносимість фізичних навантажень.

Для дифузного пневмосклерозу характерний розвиток гіпертензії малого кола кровообігу і легенево-серцевої недостатності (див. Хаммена-Річа синдром). У зоні пневмосклерозу на грунті деформації бронхів може розвинутися хронічний запальний процес (див. Пневмонія хронічна). Можливі внутрілегочние кровотечі внаслідок порушення цілості стінок уражених пневмосклерозом судин; розвиток локальної емфіземи легенів, пневмоторакс.

Рентгенологічна картина пневмосклерозу характеризується наявністю, відповідно поширенню пневмосклерозу, додаткових тіней у вигляді смуг, тяжів, осередків (“стільникове легке”), ділянок гомогенного затемнення (при ателектатіческімі фіброзі, цирозі). Зовнішнє дихання різко порушується за рестриктивним і змішаного типу.


Лікування пневмосклерозу

При безсимптомному пневмосклерозі (визначається рентгенологічно) показані диспансерне спостереження і загальнозміцнюючі заходи. При прогресуючих формах пневмосклерозу – активна фізіотерапія, лікування супутніх запальних процесів, боротьба з дихальною і серцево-судинною недостатністю. При обмеженому пневмосклерозі можливо хірургічне лікування.

Профілактика: попередження і активна терапія захворювань, результатом яких може з’явитися пневмосклероз, недопущення переходу їх в хронічну форму (пневмонія, туберкульоз), виявлення і лікування респіраторних алергози, імунодефіцитних станів, вроджених вад легенів.

Comments are closed.