Плеврит гнійний


Плеврит гнійний (емпієма плеври) розвивається в результаті деструкції в легкому на тлі поточної пневмонії, абсцесу легені, іноді туберкульозу.

У плевральну порожнину потрапляють гній і повітря (виникає пиопневмоторакс). Плеврит гнійний відрізняється важким перебігом, супроводжується наполегливою високою лихоманкою, ознобами, рясним потовиділенням, задишкою, явищами гіповентиляції, симптомами інтоксикації, болями в грудях. У крові – лейкоцитоз із зсувом формули крові вліво, анемізація, збільшення ШОЕ.

При затяжному перебігу плевриту гнійного утворюються спайки, можлива часткова або повна облітерація плевральної порожнини, може розвиватися амілоїдоз.


Лікування плевриту гнійного

При фібринозному і ексудативному плевриті необхідно стаціонарне лікування основного захворювання у поєднанні з раціональним режимом і харчуванням. Антибактеріальні (антибіотики, сульфаніламіди та ін), десенсибілізуючі і анал’гезірующіе кошти, полівітаміни, інші симптоматичні препарати, фізіотерапевтичні методи лікування, дезінтоксикаційна терапія.

При значному випоті показана плевральна пункція з видаленням рідини і введенням в плевральну порожнину гідрокортизону, протеолітичних ферментів та інших речовин. При емпіємі плеври ефективно дренування плевральної порожнини.

Comments are closed.