Плеврит


Плеврит (pleuritis; від грецького – ребро, бік) – запальні зміни плеври з відкладенням на ній частинок фібрину (фібринозний, сухий плеврит) або з випотом у плевральну порожнину (ексудативний плеврит).


Причини плевриту

Розрізняють плеврити інфекційні та неінфекційні. Етіологічними факторами інфекційного плевриту є збудники (пневмококи, стафілококи, паличка туберкульозу тощо), що викликають розвиток основного захворювання (пневмонія, лімфаденіт та ін.)

Плеврит неінфекційний (асептичний) розвивається при травмі грудної клітини, інфаркті легені, інфаркті міокарда, пухлинах легенів і плеври, захворюваннях крові, колагенозах, гострих панкреатитах, хронічних захворюваннях печінки і нирок та ін Важлива роль у патогенезі плевриту належить сенсибілізації і реактивності дет. організму.

У класифікації плевриту враховують етіологію (бактеріальний, вірусний, вірусно-бактеріальний, алергічний плеврит) і характер плеврального випоту: сухий (фібринозний), ексудативний (серозний, серозно-фібринозний, гнійний, геморагічний та інші плеврити); тяжкість хвороби: легка, середня, важка; протягом: гострий, затяжний. Плеврити поділяють на обмежені (междолевой, базальний тощо) і дифузні.

Comments are closed.