Перелом дистального відділу плечової кістки у дітей

Переломи дистального відділу плечової кістки зустрічаються часто і мають велике практичне значення, так як складають 64% по відношенню до всіх переломів плечової кістки. Пошкодження зазначеного сегмента кістки зустрічаються в 10 разів частіше, ніж у дорослих, і є в якійсь мірі еквівалентом вивиху в ліктьовому суглобі у дорослих. Частота переломів у цій галузі обумовлена ​​частотою падіння дітей на верхню кінцівку і анатомічними особливостями нижнього відділу плечової кістки. Трубчаста плечова кістка ущільнюється в дистальному метаепіфіза в тильно-долонно напрямку і ділиться на дві частини, між якими товщина кістки ще більше зменшується через наявність ліктьовий і вінцевої ямок. Пряма і непряма травма цій області легко призводить до переломів ослабленою зони. Залежно від рівня і характеру перелому в області дистального метаепіфіза плечової кістки розрізняють внутрішньо-і навколосуглобових переломи.

Внутрісуглобні переломи мають ряд особливостей: вони завжди супроводжуються крововиливом в суглоб, розривом зв’язкового-капсульного апарату, стійким обмеженням функції кінцівки. При навколосуглобових переломах прогноз більш сприятливий.

Діагностика і лікування переломів дистального відділу плечової кістки у дітей є однією з найбільш складних і відповідальних завдань травматології дитячого віку. У рідкісних і виняткових випадках лікування допустимо в амбулаторних умовах, а, як правило, хворих необхідно госпіталізувати. У той же час доліковування дітей з вказаною патологією часто вимагає тривалої реабілітації, яка проводиться в основному в поліклінічних умовах, що вимагає певних знань з боку дитячих хірургів і травматологів-ортопедів амбулаторної мережі.

Виключно важливе значення має своєчасне розпізнавання характеру перелому. Для полегшення цього завдання необхідно орієнтуватися в постійних точках області ліктьового суглоба, що дозволяє провести диференційний діагноз між різними видами пошкоджень.

Comments are closed.