Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.

Ядра парасимпатичної частини вегетативної нервової системи розташовуються в стовбурі головного мозку і в бічних стовпах крижового відділу спинного мозку SII-IV .

Ядра стовбура головного мозку: а) Додаткове ядро ​​окорухового нерва (nucl. accessorius n. Oculomotorii). Розташовується на вентральній поверхні водопроводу мозку в середньому мозку. Прегангліонарних волокна з мозку виходять в складі окорухового нерва і в очниці залишають його, прямуючи в війковий вузол (gangh ciliare) .

Війковий вузол знаходиться в задній частині очниці на зовнішній поверхні зорового нерва. Через вузол проходять симпатичні і чутливі нерви. Після перемикання парасимпатичних волокон в цьому вузлі (II нейрон) постгангліонарні волокна залишають вузол разом з симпатичними, утворюючи nn. ciliares breves. Ці нерви входять в задній полюс очного яблука для іннервації м’яза, що звужує зіницю, і ресничной м’язи, що викликає акомодацію (парасимпатический нерв), м’яза, що розширює зіницю (симпатичний нерв). Через gang, ciliare проходять і чутливі нерви. Рецептори чутливого нерва знаходяться у всіх утвореннях очі (крім кришталика, склоподібного тіла). Чутливі волокна виходять з ока в складі nn. ciliares longi et breves. Довгі волокна безпосередньо беруть участь в утворенні n. ophthalmicus (I гілка V пари), а короткі проходять gangl. ciliare і потім тільки входять в n. ophthalmicus.

б) верхнього слюноотделітельного ядро ​​(nucl. salivatorius superior). Його волокна залишають ядро ​​моста разом з руховою частиною лицьового нерва. Однією порцією, відокремившись в особовому каналі скроневої кістки близько hiatus canalis n. petrosi majoris, він лягає в sulcus n. petrosi majoris, після чого нерв отримує таку ж назву. Потім проходить через сполучну тканину рваного отвору черепа і з’єднується з n. petrosus profundus (симпатичний), утворюючи крилоподібні нерв (n. pterygoideus). Крилоподібні нерв проходить через однойменний канал у крилонебную ямку. Його прегангліонарних парасимпатичні волокна перемикаються в gangl. pterygopalatinum (рис. 525). Постгангліонарні волокна у складі гілок n. maxillaris (II гілка трійчастого нерва) досягають слизових залоз носо-вої порожнини, осередків гратчастої кістки, слизової оболонки повітроносних пазух, щік, губ, ротової порожнини і носоглотки, а також слізної залози, до якої проходять по n. zygomaticus, потім через анастомоз в слізний нерв.

Друга порція парасимпатичних волокон лицьового нерва через canaliculus chordae tympani виходить з нього вже під назвою chorda tympani, з’єднуючись з n. lingualis. У складі мовно нерва парасимпатичні волокна доходять до підщелепної слинної залози, попередньо перемикаючись в gangl. submandibulere і gangl. sublingual. Постгангліонарні волокна (аксони II нейрона) забезпечують секреторною іннервації під’язикову, підщелепні слинні залози та слизові залози мови (рис. 529). Через крилопіднебінної вузол проходять симпатичні волокна, які, не перемикаючись, досягають зон іннервації разом з парасимпатичними нервами. Через цей вузол проходять чутливі волокна від рецепторів носової порожнини, ротової порожнини, м’якого піднебіння і в складі n. nasalis posterior і nn. palatini досягають вузла. З цього вузла виходять у складі nn. pterygopalatini, включаючись в n. zygomaticus.

в) Нижня слюноотделітельного ядро ​​(nucl. salivatorius inferior). Є ядром IX пари черепних нервів, що знаходяться в довгастому мозку. Його парасимпатичні прегангліонарних волокна залишають нерв в області нижнього вузла мовно-глоткового нерва, лежачого в fossula petrosa на нижній поверхні піраміди скроневої кістки, і проникають в барабанний канал під тією ж назвою. Барабанний нерв виходить на передню поверхню піраміди скроневої кістки через hiatus canalis n. petrosi minoris. Частина барабанного нерва, що виходить з барабанного каналу, називається n. petrosus minor, який слід по однойменній борозні. Через рване отвір нерв проходить на зовнішнє основу черепа, де близько for. ovale перемикається в привушної вузлі (gangl. oticum). У вузлі прегангліонарних волокна перемикаються на постгангліонарні волокна, які у складі n. auriculotemporalis (гілка III пари) досягають привушної слинної залози, забезпечуючи її секреторної іннервацією. Менше число волокон n. tympanicus перемикається в нижньому вузлі язикоглоткового нерва, де поряд з чутливими нейронами є парасимпатичні клітини II нейрона. Їх аксони закінчуються в слизовій оболонці барабанної порожнини, утворюючи спільно з симпатичними барабанно-сонними нервами (nn. caroticotympanic!) Барабанне сплетення (plexus tympanicus). Симпатичні волокна від plexus а. meningeae mediae проходять gangl. oticum, під’єднуючись до його гілкам для іннервації привушної залози і слизової оболонки ротової порожнини. У привушної залозі і слизовій оболонці ротової порожнини є рецептори, від яких починаються чутливі волокна, що проходять через вузол в n. mandibularis (III гілка V пари).

г) дорсальних ядро ​​блукаючого нерва (nucl. dorsalis n. vagi). Розташовується в дорсальній частині довгастого мозку. Є найважливішим джерелом парасимпатичної іннервації внутрішніх органів. Перемикання прегангліонарних волокон відбувається в численних, але вельми дрібних внутріорганних парасимпатичних вузлах, у верхньому і нижньому вузлах блукаючого нерва, протягом усього стовбура цього нерва, в вегетативних сплетеннях внутрішніх органів (крім органів тазу) (рис. 529).

д) спинного проміжне ядро ​​(nucl. intermedius spinalis). Знаходиться в бічних стовпах SII-IV. Його прегангліонарних волокна через передні корінці виходять в черевні гілки спинномозкових нервів і утворюють nn. splanchnici pelvini, які вступають в plexus hypogastricus inferior. Їх перемикання на постгангліонарні волокна відбувається під внутріорганних вузлах внутріорганних сплетінь тазових органів (рис. 533).
533. Іннервація сечостатевих органів. Червоні лінії – пірамідний шлях (рухова іннервація); сині – чутливі нерви; зелені – симпатичні нерви; фіолетові – парасимпатичні волокна

Comments are closed.