Отруєння ацетоном.

Ацетон (диметилкетон) – безбарвна летюча легкозаймиста рідина зі своєрідним запахом. Її застосовують як розчинник жирів, фарб, смол. Шляхи надходження в організм – інгаляційний, пероральний, черезшкірний. Особливу небезпеку становить пероральне отруєння великими дозами ацетону, а також інгаляційне отруєння (особливо в закритих приміщеннях). Важкі черезшкірні отруєння практично не зустрічаються і відносяться до казуїстичним.

Токсична дія ацетону пов’язане з наркотичним впливом на ЦНС, прижигающим дією на слизову оболонку дихальних шляхів і органів травлення, метаболічним ацидозом.

Смертельна доза – понад 100 мл.

Симптоми отруєння. При отруєнні парами ацетону відзначається слабкий наркотичний ефект – запаморочення, головний біль, хитка хода, загальна слабкість, а також симптоми подразнення слизових оболонок, кон’юнктивіт, риніт, стомаезофагіт, гастрит. При надходженні великої дози ацетону розвиваються порушення свідомості аж до коматозного стану глибоке гучне дихання, метаболічний ацидоз, шок. Часто виникають токсичні гепато-і нефропатія, реактивний панкреатит. При високій концентрації ацетону в повітрі, особливо в закритих приміщеннях, можливо швидке настання детального результату внаслідок рефлекторної зупинки дихання.

Лікування залежить від шляху надходження отрути. Воно повинно бути спрямоване на зменшення адсорбції токсичної речовини (промивання шлунка або шкірних покривів, забезпечення доступу свіжого повітря і т.д.). Обов’язково проводять інфузійну терапію ізотонічними і кристалоїдними розчинами (для профілактики і лікування екзотоксіческом шоку). Введення ощелачівающіх розчинів (натрію гідрокарбонату, трісамін, «лактасола») дозволяє усунути метаболічний ацидоз. Рекомендуються форсований діурез, антибіотикотерапія. При важких отруєннях ацетоном застосовують гемодіаліз і гемосорбцію.

Comments are closed.