Обмін кальцієвий внутрішньоклітинний: вплив цГМФ.

цГМФ є з’єднанням впливає на кальцієвий обмін. Синтез здійснює гуанілатциклазу. Гуанілатциклазу контролюється низкою позаклітинних факторів. Активність гуанілатциклази зростає під впливом так званого ендотеліального розслаблюючого фактора EDRF, який синтезується з аргініну в клітинах ендотелію кровоносних судин і в деяких інших клітинах і являє собою окис азоту – NO. Шляхом утворення ендогенного NO діє широко вживані ліки – нітрогліцерин, нітропрусид і нітросорбід. NO та інші нітросполуки активують цитозольного форму гуанілатциклази. Ця ізоформа інгібується відомим барвником метиленовим блакитним (або метиленової синькою).

Ще одним активатором синтезу цГМФ є передсердних натрійуретичний фактор (ANF). Рецептор ANF наскрізь пронизує мембрану і в своїй цитозольної частини має домен, що володіє гуанілатціклазной активністю. Гуанілатциклазу активується при зв’язуванні ANF з рецептором. Гуанілатціклазная активність рецептора ANF не інгібується метиленової синькою.

Крім ANF і NO внутрішньоклітинну концентрацію цГМФ підвищують агоністи, що активують фосфоінозітідний обмін і збільшують Ca. Ця закономірність була виявлена ​​ще в 1975 р. Робертом Мічелл (Michell, 1975), однак механізм підвищення рівня цГМФ під дією іонів Са був встановлений значно похже. Викликане Са-мобілізуючими агоністами збільшення концентрації цГМФ настає з істотним лаг-періодом (Nakatsu, Diamond, 1989), так як активації гуанілатциклази передують наступні процеси: іони Са в цитоплазмі активують ферментативне перетворення аргініну в NO, NO приєднується до гуанілатциклази і стимулює синтез цГМФ.

Дослідження ролі цГМФ у регуляції обміну внутрішньоклітинного Са були розпочаті на препаратах гладких клітин. Ще в 1977 році на підставі даних про потужний сосудорасслабляющем дії нітропрусиду було припущено, що цГМФ перешкоджає рецепторзавісімому підвищенню Ca, завдяки чому придушуються викликане гормонами скорочення гладком’язових клітин і порушення інших типів клітин (Schultz et al., 1977). З появою флуоресцентних кальцієвих зондів було прямо показано, що фактори, які активують синтез цГМФ, або проникають у клітину аналоги цГМФ викликають зниження Ca (табл.13). На відміну від цАМФ цГМФ діє завжди в одному напрямі – у бік придушення рецепторзавісімого підйому Ca.

Вважається, що Са-блокуючі ефекти цГМФ опосередковані цГМФ-залежної протеїнкінази (Waldman, Murad, 1987). Вплив цГМФ, за наявними даними, спрямоване на різні ланки системи регуляції Ca. Існує досить багато даних, що показують, що цГМФ активує і Ca (Simon, Chap, 1989) і при оцінці дії 8-Br-цГМФ на індукований ФАТ входить струм натрію було показано, що цГМФ блокує канали плазматичної мембрани.

На препараті гладком’язових клітин кровоносних судин Ткачук та ін показали, що активують гуанілатциклазу нітросполуки блокують активацію ендотеліну гідролізу фосфоінозитиду і підвищення Ca. Є повідомлення про блокування передсердного натрійуретичного фактором і 8-Br-цГМФ потоків Са через сарколеммой плазматичних клітин судин (Taylor, Meisheri 1986; Meyer-Lehnert et al., 1987). Таким чином, узагальнюючи наведені дані, можна зробити висновок, що підвищення цГМФ приводить до зниження Ca як за рахунок активації процесу видалення Са з цитоплазми, так і за рахунок блокування механізмів рецепторзавісімого надходження цього іона в цитоплазму клітин.

Comments are closed.