Обмежений невродерміт. Ексудативний дискоїдний і ліхеноїдний хронічний дерматоз.

Обмежений невродерміт (lichen simplex chronicus). По суті гістологічна картина відповідає змінам при хронічному дерматиті. Гіперкератоз поєднується з маленькими вогнищами паракератоза. Відзначається також досить рівномірний акантоз з подовженням епідермальних відростків, подовження і розширення сосочків.

Може спостерігатися і спонгіоз, але везікуляциі не буває. Крім хронічного запального інфільтрату, в дермі часто мається досить значна кількість фібробластів і явища помірного фіброзу, особливо в сосочках. При гіпертрофічній формі обмеженого невродерміта [гігантська лихенификация або гіпертрофічний роговий ліхен (lichenificatio gigantea, lichen corneus hypertrophicus)] в епідермісі, крім акантоза з подовженням епідермальних відростків, відзначаються значний гіперкератоз і папіломатоз [Шеффер і Бірман; Ханмен і Ергер (Shaffer, Beerman, Hyman , Erger)].

Гістологічна картина обмеженого невродерміта може нагадувати зміни при лускатим лишаї, при якому також є тенденцій до подовження епідермальних відростків. Однак лускатий лишай характеризується переважно паракератозом, а не гіперкератозом, а також истончением надсосочкових відділів мальпігієві шару, набряком верхівок сосочків і нерідко – наявністю мікроабсцесів Мунро (Munro). Крім того, при лускатим лишаї відзначається розширення та звивистість капілярів в області сосочків; при обмеженому невродерміте капіляри нормальні. За даними Стаутона і Уеллса забарвлення по Готчкіссу і Мак Манус дозволяє чітко бачити зміни капілярів при лускатим лишаї, що допомагає відрізнити його від обмеженого невродерміта.
дерматит

Ексудативний дискоїдний і ліхеноїдний хронічний дерматоз [Сульцбергера-Гарбе (Garbe)]. В епідермісі відзначається спонгіоз і утворення бульбашок, як при подоетром дерматиті, або акантоз з незначним набряком, як при хронічному дерматиті. Судини у верхній і середній частинах дерми розширені, їхні стінки стовщені.

Судини муфтообразно оточені інфільтратом з лімфоцитів, гістіоцитів, поліморфноядерних нейтрофілів, еозинофілів і численних плазматичних клітин. Закс і Кірш (Kirsch) вказують, що велика кількість плазматичних клітин надає гістологічної картині специфічність і дозволяє встановлювати діагноз ексудативного дискоїдний і ліхеноідних хронічного дерматозу лише на підставі мікроскопічних даних.

Себорройний дерматит. Гістологічна картина не специфічна. Можна сказати, що частково вона відповідає лускатий лишай, частково – підгострий дерматиту. Роговий шар внаслідок тенденції до отшелушиванию розвинений слабко; більшість його клітин знаходиться в стані паракератоза. У дермі – невеликий хронічний інфільтрат. Характерні для лускатого лишаю мікроабсцеси Мунро (Munro) і нейтрофіли, проникаючі в епідерміс, іноді виявляються і при себорройном дерматиті.

Comments are closed.