Нюховий мозок.

Нюховий мозок (rhinencephalon) розташовується на нижній і медіальної поверхнях півкуль мозку і умовно поділяється на периферичний і центральний відділи.

До периферичного відділу нюхового мозку відносяться нюхова цибулина (bulbus olfactorius) і тракт (tractus olfactorius), що знаходяться на нижній поверхні лобової частки в нюхової борозни (sulcus olfactorius). Нюховий тракт закінчується нюховим трикутником (trigonum olfactorium), який попереду переднього продірявленого речовини (substantia perforata anterior) розходиться двома нюховими смужками (striae olfactoriae laterales) (див. рис. 473). Латеральна смужка огинає дно бічної борозни (sulcus lateralis) і закінчується в корі гачка скроневої частки (uncus). Медіальна смужка направляється до медіальної поздовжньої щілини в подмозолістую звивину (gyrus subcallosus) і околообонятельное поле (area paraolfactoria), які розташовуються під дзьобом мозолистого тіла (rostrum corporis callosi) (рис. 474).
474. Схема будови нюхового мозку. 1 – bulbus olfactorius; 2 – stria olfactoria medialis; 3 – stria olfactoria lateralis; 4 – uncus hippocampi; 5-corpus mamillare; 6 – fissura hippocampi; 7 – lamina terminalis; 8 – area olfactoria; 9 – trigonum olfactorium; 10 – tr . olfactorius

До центрального відділу нюхового мозку відносяться: склепінчаста звивина, гіпокамп, зубчаста звивина, гачок, внутрікраевая звивина, пучкова звивина і сіре нашарування над мозолясті тілом.

Склепінчаста звивина (gyrus fornicatus) (див. рис. 472) має кільцеподібні форму, огинає мозолисте тіло і розташовується на медіальній поверхні півкуль. Склепінчаста звивина складається з трьох частин: поясної звивини (gyrus cinguli) і парагіппокампальной звивини (gyrus parahippocampalis), з’єднаних між собою перешийком (isthmus gyri cinguli).

Поясна звивина лежить вище мозолистого тіла на медіальній поверхні півкулі мозку і є не тільки центром нюху, а й регуляції функції внутрішніх органів (в першу чергу серцево-судинної системи). Зверху вона обмежена поясний борозною (sulcus cinguli), знизу – борозною мозолистого тіла (sulcus corporis callosi). Спереду поясна звивина з’єднується з околоконечной звивиною (sulcus paraterminalis), а ззаду на рівні тім’яно-потиличної борозни (sulcus parietooccipitalis) переходить в перешийок зводу (isthmus fornicatus), який нижче заднього краю мозолистого тіла з’єднується з звивиною гіпокампу (gyrus parahippocampalis).

Гіпокамп (hippocampus) являє впячивание сірого ре-ства за рахунок sulcus hyppocampi з боку медіальної стінки нижнього рогу бічного шлуночка (мал. 475). Гіпокамп добре видно в порожнині нижнього рогу у вигляді булавоподібного тіла. Він обмежений з латеральної сторони і в задній частині Окольного борозною (sulcus collateralis), спереду – носовий борозною (sulcus rhinalis). Гіпокамп біля переднього продірявленого речовини загинається у вигляді гачка (uncus), будучи центром нюху.
475. Будова центральній частині нюхового мозку. 1 – uncus; 2 – fimbria hyppocampi; 3 – gyrus dentatus, 4 – gyrus parahippocampalis

Зубчаста звивина (gyrus dentatus) являє скручену частина кори медіального краю sulcus hippocampi. Сіра речовина зубчастої звивини поширюється і на внутрішній край гіпокампу, а також на дорсальну поверхню мозолистого тіла, формуючи так зване сіре вбрання (indusium griseum), яке закінчується в надмозолістой звивині.

Гачок (uncus) являє передній кінець борозни гіпокампу (fissura hippocampi), який поділяється тяжем на дві частини: передню і задню. Передня частина відноситься до гачка, а задня утворює внутрікраевую звивину (gyrus intralimbicus), яка проходить між зубчастої звивиною і білої бахромкою, закінчуючись в зв’язкової звивині (gyrus fasciolaris).

Comments are closed.