NO синтаза II: мікробіцидність, цитотоксична та протипухлинну дію.

Особливу увагу в літературі фокусується на властивостях NO як антимікробної та протипухлинної ефекторних системи мононуклеарних фагоцитів, активної проти грибів [Granger, ea 1990], бактерій [Higginbotham, ea 1992, Summersgill, ea 1992], вірусів [Mannick, ea 1994, Melkova, ea 1995], паразитів [Gazzinelli, ea 1992], пухлинних клітин [Cifont, ea 1995, Lepoivre, ea 1991]. Цитотоксична дія NO проявляється у відношенні як позаклітинних (Shistosomula або Shistosoma mansoni, Salmonella typhimurium, Naegleria-fowleri amoebae, T. musculi), так і внутрішньоклітинних об’єктів (Leishmania major, Toxoplasma gondii, Trypanosoma cruzi, Legionella pneumophila, Mycobacierium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis, Cryptococcus neoformans, Listeria monocytogenes) [Summersgill, ea 1992, Gazzinelli, ea 1992, Bermudez, ea 1993, Fisherstenger, ea 1992, Green, ea 1991]. Ця дія NO зв’язується з нітрозілірованіем железосерних груп в активних центрах ферментів, включаючи такі життєво важливі ензими, як аконітаза в циклі Кребса, комплексі I і комплексі II мітохондріальної ланцюга перенесення електронів (NADH: убіхінон: оксидоредуктаз, сукцинат: убіхінон оксидоредуктаз) в пухлинних клітинах [ Drapier, ea 1988, Kurose, ea 1993] або Fe-СОД в бактеріях [Nathan, ea 1991] (табл. 5).

Вважають, що антивірусний ефект NO опосередкований інгібуванням реплікації вірусу і проявляється на рівні синтезу ДНК [Melkova, ea 1995]. Багато бактерії і мікроорганізми мають достатньо ефективний захист від NO, що утворюється при активації NADPH-оксидази, головним елементом якої є Fe-СОД, тому вважається, що напрацювання NO дозволяє фагоцитам подолати дану систему захисту.

Мікробіцидність або цитотоксична дія NO може багато в чому залежати від утворення NO і продуктів його метаболізму: нітриту (NO2-), нітрату (NO3); радикалів NO2 і пероксинітриту (ONOO ~) [Nathan, ea 1991, Lepoivre, ea 1991, Clancy, ea 1992, Kanner, ea 1992, McDonald, ea 1993, McDonald, ea 1993, Asahi, ea 1995, Stadler, ea 1994, Sato, ea 1995, Graziewicz, ea 1996, Corbett, ea 1993, Kam, ea 1994]. У фізіологічних умовах NO взаємодіє з О2 з утворенням діоксиду азоту, у водних розчинах розкладається на аніони NO2 і NO3.

Цитотоксичність NO2-і NO3-в відношенні E.coli значно зростає при низьких значеннях рН і в присутності перекису водню і мієлопероксидази (МПО). Разом з тим нітрит знижує мікробіцидність дію гіпогалоідов в системі Н2О2-МПО-Cl-[Klebanoff, ea 1993]. Оксиди азоту можуть інгібувати ДНК-лігази, необхідну для відновлення цілісності ДНК в процесах транскрипції і репарації [Graziewicz, ea 1996]. Оксиди азоту можуть нітровані вторинні аміни з утворенням канцерогенних N-нітрозосоєдіненій. NO: клітинний ефект залежить від співвідношення NO і O2

Comments are closed.