Невідкладна допомога при хронічному пієлонефриті

Пієлонефрит хронічний – неспецифічне бактеріальне запальне захворювання ниркової миски, її чашечок, а також ниркової паренхіми. Його виникненню сприяє порушення функції сечовивідних шляхів, спровоковане нефролітіазом, стриктурою, аномалією розвитку, нефролтозом, аденомою передміхурової залози. Мають значення порушення гормональної діяльності при вагітності, у разі застосування глюкокортикоїдних і контрацептивних засобів. Хронічний пієлонефрит може виникнути і як наслідок гострого.
Симптоми. Неспецифічні: слабкість, субфебрилітет (іноді невмотивовані озноби), втрата апетиту, нудота, блювота, у 40-60% хворих реєструється артеріальна гіпертензія (часто є першою причиною виклику лікаря, звертати увагу на молодий вік, зв’язок гіпертензії з простудними захворюваннями, переважне підвищення діастолічного тиску). Більш специфічні дизуричніявища помутніння сечі, болючість при поколачивания по попереку.
Діагноз. Являє собою певні труднощі на догоспітальному етапі.
Ускладнення: азотемічна уремія, гіпертонічний криз, паранефріт.
Невідкладна допомога. Якщо ускладнення відсутні і хворий не госпіталізується то рекомендуються або ампіцилін по 0,5 г кожні 4-6 год, або Налідіксова кислота до 1 г 4 рази на добу, або піпемедіновая кислота по 0,4 г 2 рази на добу, або нитроксолин, або похідні нітрофуранів (0,1-0,15 г фурадоніна 3-4 рази, 0,1-02 г фурагина 2-3 рази), або 2 таблетки лідапріма 2 рази на день, або до 4 таблеток на день бактріма 480 (триметопримсульфаметоксазола) .

Госпіталізація: при появі ускладнень або вперше діагностованому пієлонефриті в нефрологічне відділення.

Comments are closed.