Несеміномні пухлини яєчка I стадії: лікування.

Якщо після орхіфунікулектоміі (при I клінічної стадії, променева діагностика та фізикальне дослідження не виявляють ознак захворювання, а рівні альфа-фетопротеїну та ХГ в межах норми або знижуються з очікуваною швидкістю, проводять забрюшинную лімфаденектомію по щадною методикою або вдаються до вичікувальну тактику (встановлюють спостереження).
При I клінічної стадії метастази в регіонарних лімфовузлах (II морфологічна стадія) знаходять у 20-50% хворих. Тактика лікування – лімфаденектомія або спостереження – залежить від особливостей первинної пухлини. Якщо вона не виходить за межі яєчка (Т1) і не проростає лімфатичні і кровоносні судини, прийнятні обидва підходи. Якщо ж судини уражені або пухлина проростає білкову оболонку, насіннєвий канатик або мошонку (Т2-Т4), черевна лімфаденектомія обов’язкове.
Дотримуючись цієї тактики, виліковують понад 95% хворих.
При заочеревинної лімфаденектомії видаляють регіонарні лімфовузли, дренувальні яєчко. Під час стандартної операції (модифікована двостороння черевна лімфаденектомія) січуть єдиним блоком клітковину з лімфовузлами від ниркових судин до біфуркації аорти і іпсилатеральний клубові вузли. Основні ускладнення цієї операції – ретроградна еякуляція і безпліддя. Щадна методика відрізняється тим, що під час операції знаходять і зберігають поперекові внутренностние нерви. В результаті еякуляція залишається нормальною у 90% хворих.
При I морфологічної стадії показано спостереження; лікування потрібно тільки при рецидиві (10% випадків).
При ураженні лімфовузлів показання до ад’ювантної хіміотерапії визначають на підставі розмірів регіонарних метастазів.
Вичікувальна тактика після орхіфунікулектоміі допустима, якщо пухлина не виходить за межі яєчка (Т1) і не проростає лімфатичні і кровоносні судини. У таких випадках частота регіонарних метастазів становить лише 20-30%.
Зрозуміло, що велика частина заочеревинних лімфаденектоміі буде проводитися марно.
Черевна лімфаденектомія і вичікувальна тактика в контрольованих випробуваннях не порівнювалися, але дані всіх великих досліджень свідчать, що довгостроковий прогноз при обох підходах однаковий. Однак вичікувальна тактика виправдана тільки у хворих, які неухильно дотримуються лікарських рекомендацій.
Хворим регулярно повторюють рентгенографію грудної клітки, КТ живота і визначення пухлинних маркерів. У половині випадків рецидив настає через 7 міс; пізні рецидиви (більш ніж через 2 роки) – рідкість. Для тих 70-80% хворих, у яких пухлина не рецидивує, ніякого лікування поcле орхіфунікулектоміі не потрібно. Решта при виникненні рецидиву потребують додаткового лікування.
При пухлинах стадій Т2-Т4 або проростанні пухлиною лімфатичних і кровоносних судин показана черевна лімфаденектомія по щадною методикою. Приблизно в половині таких випадків під час операції виявляють II морфологічну стадію; ці хворі приречені на рецидив.

Comments are closed.