Некалькульозний холецистит.

У 5-10% хворих гострим холециститом під час операції жовчні камені не виявляють. Більш ніж у половини з них причину запалення жовчного міхура пояснити не вдається. Ризик некалькульозного холециститу особливо високий у хворих з важкими травмами та опіками, у перенесли ортопедичні та інші великі хірургічні втручання і у породіль після тривалих пологів. До факторів ризику некалькульозного холециститу відносяться також васкуліти, рак жовчного міхура, цукровий діабет, заворот жовчного міхура, рідкісні бактеріальні інфекції жовчного міхура (наприклад, викликані Leptospira spp., Streptococcus spp., Salmonella spp., Vibrio cholerae) та паразитарні хвороби жовчного міхура.

Некалькульозний холецистит спостерігається при ряді системних захворювань, у тому числі при саркоїдозі, туберкульозі, сифілісі, актиномікоз, серцево-судинної патології, а також при тривалому парентеральному харчуванні.

Характерною особливістю некалькульозного холециститу, який по клінічній картині не відрізняється від калькульозного холециститу, є його виникнення на фоні якого-небудь важкого захворювання.

При УЗД, КТ і холесцінтіграфіі нерідко вдається виявити увеліченнний, напружений жовчний міхур, який не спорожняється протягом тривалого часу і не містить каменів. Ця знахідка є достатньою підставою для постановки діагнозу.

Ускладнення при некалькульозний холециститі спостерігаються частіше, ніж при калькульозному холециститі.

Успіх лікування залежить головним чином від ранньої діагностики та своєчасного хірургічного втручання, а також від ретельного догляду в післяопераційному періоді.

Comments are closed.