Небезпечний хронічний пієлонефрит.

Пієлонефритом називають запалення тканин нирки. Це захворювання може вразити людину будь-якого віку, але частіше так трапляється з літніми чоловіками, які страждають аденомою передміхурової залози, сечокам’яною хворобою або частими приступами ниркової коліки.

Ці захворювання в тій чи іншій мірі впливають на порушення відтоку сечі з нирки, що дозволяє мікроорганізмам тут розмножуватися. Не останню роль можуть зіграти зниження імунітету, хронічні запальні захворювання, цукровий діабет. За течією пієлонефрит може бути хронічним або гострим. Недолікований гострий пієлонефрит провокує появу пієлонефриту хронічного.
Пієлонефрит

Пієлонефрит
Чому гостре запалення переходить у хронічне
Зазвичай це пов’язано з тим, що:

неправильно лікували гострий пієлонефрит;
призначали неефективні антибактеріальні препарати;
лікували хворобу не достатньо довго;
в організмі пацієнта є хронічний не вилікуваний вогнище інфекції;
мікроорганізми перейшли в форми, які стійкі до несприятливих зовнішніх впливів;
крім пієлонефриту в організмі пацієнта є й інші захворювання сечовидільної системи;
порушення відтоку сечі викликано звуженням сечових шляхів, сечокам’яної хворобою, аденомою передміхурової залози;
основне захворювання взагалі не лікували;
ослаблені захисні сили організму через цукрового діабету, хвороби крові, захворювань шлунково-кишкового тракту, ожиріння;
порушена імунна система.

Часто не вилікуваний гострий пієлонефрит при вірусних і гострих інфекційних захворюваннях (грипі, ангіні, синуситах, отитах) провокує загострення інфекційного процесу в нирках.
Як протікає хронічний пієлонефрит
Хронічний пієлонефрит

Хронічний пієлонефрит

диференціюють залежно від активності процесу запалення:

фаза активного запального процесу (в нирках – запалення, організм з інфекцією бореться);
латентна (триває довго, до півроку, запальний процес затихає, організму реагує на запалення мляво);
фаза ремісії (показники – в нормі, але якщо виникають несприятливі умови для організму людини, процес запалення поновлюється).

Ситуація може обтяжувати тим, що з кожним новим загостренням хронічного пієлонефриту в запальний процес втягуються нові ділянки ниркової тканини, які гинуть, утворюючи рубець.

При хронічному пієлонефриті поступово зменшується робоча тканину нирки. Зморщена нирка одного разу взагалі перестає функціонувати. При двосторонньому ураженні нирок це призводить до хронічної ниркової недостатності.
Хронічний пієлонефрит протягом багатьох років може протікати, непоміченим ні для хворого, ні для лікаря. Нерідко хронічний пієлонефрит проявляється лише швидкою стомлюваністю, загальною слабкістю, головним болем.
Характерними симптомами є:

слабкі тупі болі в попереку – з однієї або двох сторін;
запори;
болі в животі;
метеоризм;
часта спрага;
різні порушення сечовипускання;
сухість у роті;
підвищення артеріального тиску.

Діагностують хронічний пієлонефрит методами

лабораторним;
рентгенологічним;
радіоізотопним.

Лікування хронічного пієлонефриту

Лікування хронічного пієлонефриту
Лікування передбачає вирішення трьох завдань:

усунення причин, що призвели до захворювання (порушення ниркового кровообігу, порушення відтоку сечі і т.п.);
призначення курсу антибіотиків, здатних впливати на чутливість мікроорганізму, що викликав захворювання;
підвищення імунних, захисних сил організму.

Лікують хронічний пієлонефрит довгостроково. Перший курс антибактеріальної терапії призначають на півтора місяця. Показані також повторні курси антибактеріальної терапії – в залежності від характеру запального процесу. Хворим добре допомагають журавлинний морс, курси сечогінних трав, метіонін. Імунний захист організму здатні підвищити пентоксил і метилурацил. На користь підуть слабомінералізованімінеральні води, санаторно-курортне лікування. При аномаліях сечових шляхів, нирок іноді вдаються до оперативного втручання.

Comments are closed.