М’язова слабкість.

М’язова слабкість: слабкість дистальних м’язів

Слабкість дистальних м’язів двох або всіх кінцівок свідчить про нейропатії або про поразку спінальних мотонейронів. Гостро розвивається слабкість дистальних м’язів ніг буває при токсичного полінейропатії і синдромі кінського хвоста. Слабкість симетричних дистальних м’язів, наростаюча протягом декількох тижнів, місяців або років, зустрічається при метаболічних, токсичних, вроджених, дегенеративних або запальних полінейропатія; при цьому слабкість зазвичай виражена менше, ніж порушення чутливості.

При ураженні периферичних мотонейронів слабкість дистальних м’язів асиметрична і не супроводжується порушеннями чутливості. Слабкість дистальних м’язів, обумовлена ​​ураженнями самих м’язів, зустрічається рідко і не поєднується з порушеннями чутливості.

Починають з електрофізіологічного дослідження.

М’язова слабкість: слабкість проксимальних м’язів

Слабкість проксимальних м’язів двох або всіх кінцівок вказує на захворювання м’язів, рідше – захворювання нервово-м’язових синапсів або захворювання спінальних мотонейронів.

Слабкість проксимальних м’язів, наростаюча протягом тижнів, місяців або років, зазвичай викликана спадковим, запальним, метаболічним чи ендокринним захворюванням. Для спадкових міопатій характерна слабкість симетричних м’язів плечового або тазового поясу. При ураженні нервово-м’язових синапсів – наприклад, при міастенії – можлива слабкість симетричних проксимальних м’язів, вираженість якої коливається протягом доби. При цьому можливі й інші симптоми – птоз, диплопія, бульбарні порушення.

Для хвороб спінальних мотонейронів, за винятком сімейних форм, характерна асиметрична слабкість проксимальних м’язів.

Ні в одному з цих випадків не відзначається порушень чутливості.

Обстеження починають з визначення активності сироваткової КФК та електрофізіологічного дослідження.

Comments are closed.