Мікоплазмоз

Причини виникнення мікоплазмозу

Мікоплазмоз це захворювання, які викликається мікоплазмами. Даний вид мікроорганізмів є умовно-патогенними. Тобто мікоплазми можуть перебувати в організмі абсолютно здорових людей, ніяк не проявляючи себе. Але при цьому вони так само можуть викликати ряд захворювань, у тому числі і урогенітальний мікоплазмоз.

Передаються мікоплазми, як і інші венеричні інфекції, контактним шляхом, від партнера до партнера під час незахищеного статевого акту. Від зараженої матері мікоплазми можуть потрапити і в організм дитини під час вагітності або пологів.

Як же проявляється це захворювання?

Як правило, вираженої симптоматики при микоплазмозе не спостерігається. Найчастіше це захворювання протікає і зовсім непомітно. Але в деяких випадках хвороба активується і тоді можна зафіксувати наступні симптоми.

У жінок звертають на себе увагу болю тягне характеру внизу живота, виділення з піхви, неприємні відчуття, свербіж і навіть паління під час сечовипускання. Ускладнюється і сексуальне життя, під час статевих контактів жінка, яка страждає мікоплазмозом відчуває дискомфорт і навіть біль.

Для вагітних мікоплазмоз є серйозною загрозою, адже це захворювання провокує самовільні аборти, раннє відходження навколоплідних вод і передчасні пологи. До того ж, мікоплазми викликають підвищення температури у породіль, а так само пневмонію і навіть таке серйозне захворювання, як менінгіт, у новонароджених.

Що стосується чоловіків, то вони, як правило, скаржаться на слизові виділення з уретри в ранкові години. А так само на біль внизу живота і відчуття печіння при сечовипусканні. Іноді мікоплазми «добираються» до передміхурової залози і викликають її запалення розвивається простатит. У деяких випадках запалитися може і яєчко. Воно збільшується в розмірах, набрякає і червоніє. Чоловік відчуває біль у промежині, паху і мошонці.

Але всі перераховані вище ознаки характерні не тільки для мікоплазмозу, а й для багатьох інших урогенітальних інфекцій. Саме тому діагностика даного захворювання може викликати ряд труднощів.

Для виявлення збудника проводиться посів на живильні середовища. Цей метод дослідження дуже точний. Але крім виявлення наявності мікоплазми в організмі, необхідно встановити і її вигляд. Для цього використовуються такі методи лабораторної діагностики, як імуноферментний або метод полімеразної ланцюгової реакції.

Чим же лікувати мікоплазмоз?

Зайве говорити про те, що лікування має призначати кваліфікований лікар. Адже будь-яке запалення органів статевої сфери загрожує грізними наслідками аж до безпліддя. Саме тому терапія будь такої інфекції повинна бути адекватною і своєчасною.

Основною групою препаратів для лікування мікоплазмозу є антибактеріальні засоби. Правильно підібрати потрібне ліки вам допоможе лікар. Мікоплазми стійкі до деяких антибіотиків, саме тому такі засоби підбираються індивідуально і самолікування тут неприпустимо. Важливою умовою успішного результату є одночасне лікування обох партнерів. Інакше велика ймовірність повторного зараження!

Після закінчення терапії хворий повинен повторно здати аналізи, щоб лікар міг переконатися в тому, що одужання повне!

Comments are closed.