Маренка запашна.

На латині Asperula odorata

Маренка запашна або остудника, шерошніца, шаружнік
Маренка є однорічним трав’янистим рослиною з повзучим кореневищем і чотиригранними стеблами. Ланцетні, сидячі листя розташовуються колотівками по 6-8 штук. Дрібні, білі квіти в напівпарасольках мають по 4 тичинки, приросли до трубці веничка, частки якого до середини зрощені і злегка відігнуті. Плід маренки розповзається на 2 горішка.

Найкращий період для заготівлі лікарської трави – травень або червень. Причому цінною сировиною в даному випадку буде надземна частина рослини, яка багата ефірними маслами, гіркими і дубильними речовинами, смолами. Для збереження всіх корисних якостей маренки, його рекомендується збирати в суху погоду в період цвітіння, тому що при великій вологості рослина може бути токсичним. Зрізати необхідно верхню частину на висоті 3-5 см від землі. Сушити краще в темному місці або в сушарках при температурі 50-60 градусів. Свіжа заготівля не виділяється яких-небудь запахом, проте в процесі сушіння вона темніє і набуває специфічний приємний аромат. Зберігати готовий продукт варто не довше 2 років.

Завдяки своїм седативним (заспокійливим) властивостям настій маренки чудово допомагає від безсоння, стресів, нервових розладів. Лікує болі в сечовивідної системі організму, зменшуючи утворення каменів і працюючи як ефективний сечогінний засіб. У народній медицині настій з цієї рослини найчастіше застосовують як спосіб позбавлення від різних видів водянки. Можна також використовувати у вигляді припарок для зупинки кровотеч з відкритих ран, для лікування фурункулів, шкірного висипу. Є користь і в свіжозрізаної траві: товчені стебла рослини прикладають до довго незагойним ран. При щоденній зміні пов’язок це забезпечить їх якнайшвидше загоєння.

Comments are closed.