ЛПДНЩ (ліпопротеїн дуже низької щільності, ПРЕ-БЕТА ліпопротеїн).

ЛПДНЩ: введення

Частинки ЛПДНЩ значно варіюють за розміром, причому маленькі характеризуються більш низькою величиною відносини апо З: апо В в порівнянні з великими. В результаті ліполізу, якому піддаються ЛПДНЩ, утворюються частинки ще меншого розміру, ніж маленькі ЛПДНЩ, – їх називають ремнантнимі ЛПДНЩ або ЛППП. Останній термін вказує на роль цих частинок, як проміжних продуктів, що з’являються в процесі перетворення ЛПОНП в ЛПНП. Є дані, що свідчать про те, що істотна частина маленьких ЛПДНЩ (Sf 20-60) перетворюється в ЛПНЩ через ЛППП, на відміну від великих ЛПДНЩ (Sf 60-400), в основному перетворюються в такі ЛППП, які видаляються з плазми перш, ніж встигнуть стати ЛПНЩ (Packard CJ ea, 1984). ЛПДНЩ утворюються головним чином в печінці. Це основна транспортна форма ендогенних тригліцеридів, що синтезуються в печінці. ЛПДНЩ – головний постачальник тригліцеридів для скелетних м’язів і міокарда. До складу ЛПДНЩ входять апопротеїни С, Е і В100. У порівнянні з хіломікронів, ЛПДНЩ містять менше тригліцеридів, але більше холестерину і ефірів холестерину. При гіпертригліцеридемії, викликаної надлишком харчових вуглеводів, спостерігається зростання не тільки числа, але також і розмірів часток ЛПДНЩ, що, ймовірно, може служити причиною виникнення іншого характерного ознаки даного захворювання – зниження рівня холестерину ЛПНЩ. Роль ЛПДНЩ в патогенезі атеросклерозу точно не встановлена. Відомо, що розвиток атеросклерозу прискорюється на фоні підвищеної концентрації ЛПДНЩ при цукровому

ЛПДНЩ: структура

За структурою і складом ЛПДНЩ подібні з хіломікронів, але володіють меншими розмірами (діаметр варіює від 25 до 100 нм) і містять менше тригліцеридів, але більше холестерину, фосфоліпідів і білка. Білковий компонент представлений сумішшю апо С, апо Е і апоВ100 (таблиця 2.2). На винятково важливу роль апо В? 100 вказує факт відсутності ЛПДНЩ, так само як і хиломикрон, в плазмі пацієнтів, що страждають альфа бета-ліпопротеїнемія.

ЛПДНЩ відрізняються від хиломикрон за двома основними параметрами – місця синтезу та джерела транспортуються тригліцеридів. ЛПДНЩ утворюють-ся головним чином в печінці і служать переважно для перено-су ендогенних тригліцеридів. Однак, деяка частина ЛПДНЩ синтезуються-ється в тонкому кишечнику, де ці частинки опосередковує реадсорбції ендо-генних жирних кислот і холестерину печінкового походження.

ЛПДНЩ: синтез

Швидкість утворення ЛПДНЩ зростає при збільшенні потоку СЖК, що надходять у печінку, а також в ситуаціях, коли у печінці спостерігається зростання швидкості синтезу ендогенних жирних кислот, що відбувається при попаданні в організм великої кількості вуглеводів. Прискорення син-теза тригліцеридів ЛПДНЩ супроводжується збільшенням включення мічених амінокислот у білки ЛПДНЩ, причому переважно в апо В, а не в апо С. Це означає, по-видимому, що подібно хіломікронів, ЛПДНЩ отримай-ють основну частину свого апо С з ЛПВЩ, вже перебуваючи в плазмі. Обмін ЛПДНЩ у людей здійснюється повільніше, ніж обмін хиломикрон.

Час напівжиття ЛПДНЩ одно 2-4 години.

Comments are closed.