Лопух звичайний (коріння).

Лопух має сечогінну, потогінну, молокогонним, «кровоочисним» і протизапальною дією і властивістю посилювати ріст волосся.

Настій коренів лопуха застосовують при виразці шлунка, шлунковій кровотечі, хронічних гастритах, нирковокам’яній хворобі, при ревматизмі і подагрі і як сечогінний і потогінний засіб. Настій листя лопуха використовують як шлунковий і протигарячковий засіб.

У німецькій народній медицині настій коренів лопуха вживають всередину як «кровоочисний» засіб при різних хворобах шкіри – сверблячих висипах, вуграх, фурункулах, як сечогінний і потогінний засіб і використовують при сечокам’яній хворобі, ревматизмі і подагрі.

Зовнішньо відвар коренів лопуха вживають при різних шкірних захворюваннях: висипах, вуграх, лишаях, фурункульозі, шкірному свербінні, а також при випаданні волосся – у вигляді ванн і обтирань. Свіжі або сухі, але розмочені листя лопуха прикладають до опіків і ран для їх загоєння і до запальних ущільнень для їх розм’якшення. Настій листя або коренів лопуха при запальних процесах вживають і для полоскань порожнини рота і горла. Настій коренів лопуха на мигдалевому маслі під назвою «реп’яхової олії» застосовують як зовнішній засіб для зміцнення волосся.

Молоді пагони лопуха можна вживати в їжу як багату вітаміном С зелень.

Comments are closed.