Ліпіди: аналіз: введення.

Вміст ліпідів, що визначаються в сироватці, виявляється приблизно на 3% вище, ніж у плазмі. Аналізовані зразки потрібно зберігати при 4 C не більше 4 діб або протягом тривалого часу в замороженому стані при -20 C, а бажано при -70 C. Зовнішній вигляд плазми або сироватки найчастіше дозволяє грубо оцінити концентрацію тригліцеридів і зробити висновок про наявність хиломикрон. Якщо зразок майже прозорий, то концентрація тригліцеридів в ньому, як правило, буває нормальною (<2.25 = “a” ММО = “Stein” href = “002358f2.htm” name = “002358f2.htm” e = “).”> Хіломікрони утворюють поверхневу плівку або шар, якщо пробі дати постояти при 4 C. Присутність хиломикрон часто означає, що кров взята не натщесерце. Зразки, отримані від пацієнтів, які страждають гіперхолестеринемією, майже прозорі, але можуть мати помаранчеве забарвлення через наявність каротину, підвищення концентрації якого в плазмі пов’язано зі зростанням рівня ЛПНЩ.

Холестерин: концентрація, хімічний метод визначення

Холестерин можна визначати безпосередньо в плазмі (або сироватці) і в окремих її фракціях, містять ліпопротеїни, за допомогою як хімічних, так і ферментативних методів. Взагалі кажучи, в даний час ферментативні методи практично витіснили хімічні, хоча останні і раніше розглядаються як “золотий стандарт” і використовуються для тестування стандартних сироваток. Наприклад, Центри спостереження за захворюваннями (в Атланті, штат Джорджія) використовують метод Абеля-Кендела, що складається в екстракції ліпідів, лужному гідролізі етерифікованих холестерину і кількісному визначенні загального холестерину по реакції Лібермана-Бечерда, концентрація пофарбованого кінцевого продукту якої вимірюється спектрофотометрично.

Холестерин: концентрація, ферментативний метод визначення

В даний час ферментативні методи практично витіснили хімічні, хоча ферментативні методи полягають у перетворенні ефірів холестерину в вільний холестерин і жирні кислоти за допомогою холестеролестерази з наступним окисленням вільного холестерину до холестерол-4-ен-З-он і перекису водню під дією холестеролоксідази. Перекис водню кількісно визначається різними способами, наприклад, за реакцією з фенолом та 4-амінофенозоном в присутності пероксидази з утворенням про-хіноніміна, концентрацію якого вимірюють фотометричним. Хоча ці методи легко можуть бути автоматизовані, дані, отримані з їх допомогою, виявляються на 2,6-4,9% завищеними в порівнянні з результатами визначень методом Абеля-Кендела (Kroll MH ea, 1988).

Відповідна калібрування без праці усуває наявні розбіжності.

Холестерин: концентрація, методи швидкого визначення

Введення в практику методології так званої “сухий хімії” призвело до розробки невеликих портативних аналізаторів, таких як рефлотрон (Boehringer-Mannheim). Цей інструмент дозволяє протягом декількох хвилин оцінити концентрацію холестерину у краплі крові, взятої з пальця, і відкриває, таким чином, можливості для швидкого обстеження багатьох людей з метою виявлення у них гіперхолестеринемії. У перший час значення, одержувані при використанні рефлотрона, були помітно нижче тих, які були результатом визначень, проведених звичайними лабораторними методами. Однак, в ході додаткового калібрування приладу була досягнута прийнятна ступінь точності (Boerma GJM ea, 1988).

Є й інші аналогічні прилади: Ektachem DT60 і Seralyzer (von Schenсk H. ea, 1987).

Тригліцериди: концентрація, хімічні методи визначення

Як і у випадку з холестерином, концентрацію тригліцеридів можна визначити як хімічними, так і ферментативними методами. Хімічні методи дуже стомлюючі, оскільки їх заключний етап-кількісне визначення гліцерину, що вивільняється в процесі омилення тригліцеридів, – випереджається такими трудомісткими процедурами, як екстракція тригліцеридів і видалення фосфоліпідів за допомогою твердих сорбентів.

Тригліцериди: концентрація, ферментативні методи визначення

Ферментативні методи набагато більш зручні, хоча і вони досить складні, тому що включають в себе, принаймні, чотири окремі реакції; 1) перетворення тригліцеридів у гліцерин і у вільні жирні кислоти під дією ліпази; 2) перетворення гліцерину і АТФ в гліцерол-з-фосфат і АДФ з допомогою гліцеролкінази; 3) окислення гліцерол-З-фосфату до діоксіацетонфосфата з утворенням перекису водню за участю гліцеролфосфатоксідази, 4) каталізуються пероксидазою перетворення перекису водню, що вивільняється в реакції 3, в хінонімін, концентрація якого вимірюється фотометричним, як і при ферментативному визначенні холестерину (Stein EA, 1986).

Аналогічно останньому, ферментативні методи, застосовувані для аналізу вмісту тригліцеридів, з легкістю піддаються автоматизації, тобто тригліцериди можна визначати за допомогою таких настільних інструментів як рефлотрон (von Schenck H. 1987).

Тригліцериди: аналіз

При проведенні клінічних аналізів необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів, щоб уникнути помилок. По-перше, кров не можна зберігати в пробірках з пробками, вкритими гліцерином. По-друге, слід пам’ятати, що підвищена в порівнянні з нормальною концентрація вільного гліцерину в аналізованих зразках або в контрольній сироватці теж може викликати спотворення результатів (McNamara JR ea, 1987).

Ліпіди: визначення, критерії придатності методів визначення

При оцінці придатності того чи іншого кількісного методу беруть до уваги два основних критерії. По-перше, точність, яка являє собою ступінь відхилення результатів від дійсних значень, і по-друге, відтворюваність, що відображає ступінь ідентичності величин, одержуваних при повторних визначеннях якогось компонента в одному зразку.

Зазвичай відтворюваність оцінюють за коефіцієнтом варіабельності (між різними аналізами і в межах одного аналізу), обчислюючи його шляхом ділення стандартного відхилення, розрахованого для значень, отриманих при декількох повторних вимірах, на середнє значення.

В американських спеціалізованих клініках були проведені програмні обстеження населення. При статистичній обробці результатів більш ніж десятирічної роботи з визначення концентрацій холестерину і тригліцеридів хімічними методами за допомогою Автоаналізатора II було показано, що коефіцієнти варіабельності складають, відповідно, <3 і 4% (Stein EA, 1986). Подібну відтворюваність вдається досягти і в разі автоматизованого аналізу, заснованого на використанні ферментативних методів [5]. Згідно з останніми рекомендаціями американської Національної програми по вивченню холестерину, відхилення та коефіцієнти варіабельності при проведенні аналізів не повинні перевищувати 5%.

Comments are closed.