Лікарські канцерогени. Ліки, як причина розвитку раку.

Канцерогенез, що викликається у людини лікарськими препаратами, тобто ятрогенний рак, – це порівняно нова область онкології (в минулому в якості лікарського канцерогену був відомий лише миш’як), поява якої пов’язано з впровадженням в медичну практику сильнодіючих цитостатичних і імунодепресивних засобів, що застосовуються для лікування головним чином злоякісних пухлин і, як правило, володіють, крім канцерогенного, сильним мутагенну дію. Важливо підкреслити, що нерідко ці препарати використовувалися для лікування непухлинних захворювань, в тому числі у дітей.

При трансплантація нирок зазвичай застосовують сильні імунодепресивні засоби, головним чином азатіоприн. У хворих з трансплантованою ниркою відзначають підвищений ризик захворювання злоякісними пухлинами. Ризик лімфом становить 1,5 на 1000 хворих у 1 рік, що в 19 разів вище, ніж у загальній популяції, причому це підвищення відбувається майже виключно за рахунок ретнкулосарком (в 150 разів частіше, ніж в популяції). Половина всіх лімфом у цих хворих локалізується в головному мозку, в той час як така локалізація у хворих з лімфомами без ниркових трансплантатів відзначається лише в 1% випадків. Особливістю цих лімфом є ​​надзвичайно короткий латентний період ризик їх виникнення досягає максимуму вже протягом 1-го року після трансплантації. Пухлини інших локалізацій (саркоми м’яких тканин, аденокарцинома легенів, пухлини печінки, жовчних шляхів, сечового міхура, рак щитовидної залози) зустрічаються у цих хворих в 2 рази частіше, причому в отлнчіе від лімфом вони з’являються через 2 роки, після чого ризик їх виникнення продовжує збільшуватися.

Не відзначено будь-якого зв’язку між розвитком пухлин і характером захворювань нирок, з приводу якого зроблена трансплантація. В іншому дослідженні ризик виникнення неходжкннскіх лімфом у хворих з трансплантованою ниркою був в 58 разів вище, ніж у популяції. Лімфоми у цих хворих часто відносять до нммунобластним саркома. Підвищення ризику виникнення лімфом відзначено і у хворих, які отримували азатіоприн, яким трансплантація нирок не проводилася. Різний характер захворювань, з приводу яких вироблялася трансплантація нирок, а також почастішання розвитку пухлин у хворих без ниркових трансплантатів, але також отримували імунодепресивні засоби, свідчать про те, що головком причиною почастішання ризик злоякісних новоутворень у всіх цих випадках було придушення імунітету.
лікарські канцерогени

У разі лікування злоякісних захворювань мова йде про розвиток другого первинної пухлини, причинно пов’язаної з применявшимся препаратом. Хлорамбуціл застосовувався для лікування лімфом, хронічного лейкозу, раку яєчника; в якості другої пухлини найчастіше був гострий нелімфоцітарний лейкоз (ОНЛ). Показово, що виникнення гострого лейкозу було відзначено у дітей, що лікувалися цим препаратом з приводу гломерулонефрнта і артриту, а також у хворих з істинною поліцитемією. Циклофосфамід застосовувався для лікування лімфоми, мієломи, раку молочної залози, яєчника, легенів, а також хронічних захворювань (ревматоїдний артрит, хронічний гломерулонефрит та ін.) Із застосуванням цього препарату пов’язують розвиток самих різних пухлин, але найчастіше раку сечового міхура і ОНЛ. Розвиток гострого лейкозу відзначено у хворих, лікованих мелфаланом з приводу мієломи або раку яєчника або мілераном з приводу раку легені або істинної поліцитемії. У хворих, що приймали треосульфан з приводу раку яєчника, частота ОНЛ виявилася в 175 разів вище очікуваної.
Зловживання аіальгетіческімі сумішами, що містять фенацетин, веде до статистично значимого почастішання перехідноклітинний раку мисок, особливо у жінок.

Із застосуванням кон’югованих естрогенів в якості замісної терапії у постклімактеричному періоді пов’язано почастішання виникнення в США раку ендометрія Через кілька років після припинення широкого застосування естрогенів частота розвитку раку стала знижуватися. У молодих жінок, чиї матері під час вагітності застосовували ДЕС, зареєстровано значне почастішання (приблизно 1/1000) светлоклеточного раку піхви. Лікування псоріазу метоксаленом в поєднанні з довгохвильовими УФЛ в деяких випадках призводить до розвитку раку шкіри.
З вже доведеною здатністю викликати пухлини у людини, існує близько 30 лікарських засобів, можливо канцерогенних для людини.

Comments are closed.