Крупозна пневмонія


Крупозна пневмонія це різновид гострої пневмонії.
Початок захворювання звичайно гостре, раптове. Серед повного здоров’я, часто після переохолодження або через кілька днів після початку простудного захворювання з’являються сильний головний біль, різка слабкість, підвищення температури до 39-40 ° С і більше, нерідко спостерігається приголомшливий озноб. У першу добу, рідше другі, з’являється сухий кашель. Виникають болі в грудній клітці з максимумом локалізації над ураженою ділянкою легені, залежать від залучення в запальний процес плеври. Болі посилюються при кашлі та глибокому вдиху, внаслідок чого хворий змушений придушувати кашель, дихання стає більш поверхневим. З 2-го дня з’являється невелика кількість слизової, в’язкої, насилу відокремлюваного мокротиння, що містить у ряді випадків прожилки крові. Дуже швидко мокрота може набувати коричнево-червоне забарвлення («іржава» мокротиння), що обумовлено продуктами розпаду еритроцитів з ділянок червоного опсчененія. Кількість відокремлюваного мокротиння збільшується, проте не перевищує в більшості випадків 50-100 мл на добу. У деяких хворих мокротиння не набуває вигляду іржавої, залишаючись слизисто-гнійної або гнійної. У стадії сірого опеченения і особливо дозволу хвороби мокрота стає менш в’язкою, легше відділяється, її бура забарвлення поступово зникає.
При огляді хворого вже в перший день захворювання можуть бути відзначені гіперемія щік, нерідко більш виражена на стороні запалення, ціаноз губ, акроціаноз, нерідко з’являються висипання herpes labialis, при диханні рухаються крила носа. Дихання поверхневе, прискорене, вражена сторона грудної клітини нерідко відстає при диханні, подвиж-ність нижнього краю легені на цій стороні обмежена.
Перкусія легень нерідко вже в перший день захворювання виявляє вкорочення перкуторного звуку над ураженою часткою, яке, поступово наростаючи, може набути характеру вираженого притуплення. Голосове тремтіння нормальне або посилене. При аускультації дихання над ураженою часткою спочатку кілька ослаблене, проте залишається везикулярним. Потім воно набуває характеру бронхіального. З перших днів захворювання в ряді випадків відзначається крепітація, в невеликій кількості можуть прослуховуватися розсіяні сухі і вологі хрипи. При поширенні процесу на плевру вислуховується шум тертя плеври.
У стадії дозволу зменшується приглушення перкуторного звуку, дихання втрачає характер бронхіального, стає жорстким, потім везикулярним; виявляються звучні мелкопузирча-ті хрипи, кількість яких поступово зменшується. Відзначаються зміни з боку ряду інших органів і систем. У більшості хворих, особливо при тяжкому перебігу захв-вання, має місце виражена тахікардія. Може спостерігатися зниження артеріального тиску, а в найбільш важких випадках навіть гостра судинна недостатність. Внаслідок підвищення опору в малому колі кровообігу в ряді випадків визначається розширення меж серця вправо, посилення II тону над легеневою артерією, при слабкості міокарда вислуховується маятнікообразний ритм. На ЕКГ може відзначатися зниження амплітуди або поява негативних зубців Т, що свідчить про токсичний вплив на міокард. Іноді з’являються ознаки перевантаження правих відділів серця, а також порушення ритму (екстрасистолії) і провідності. У літніх або за наявності супутніх серцево-судинних захворювань можуть розвиватися або посилюватися явища серцевої і коронарної недостатності, порушення ритму серця.
Майже у всіх випадках крупозна пневмонія мають місце симптоми ураження нервової системи: головний біль, дратівливість, безсоння. У більш важких випадках можуть на-спостерігатися збудження, сплутаність свідомості, симптоми зміни психіки. Іноді виникають, менінгеальні явища.
Рентгенологічно характерним для крупозної пневмонії є гомогенне затемнення тієї чи іншої частки, або її сегментів. У перші дні захворювання виявляється слабке, вуалеподібною затемнення, яке в міру наростання ексудації та ущільнення легеневої тканини поступово стає більш вираженим. У стадії дозволу захворювання гомогенний характер затемнення нерідко зникає, набуваючи плямистий характер. Зазвичай процес локалізується в одному, чаші правій легені проте в 5-10% випадків можуть виникати двосторонні поразки. Чаші спостерігаються ніжнедолевие пневмонії, проте запалення верхніх і середньою часткою не є рідкістю.
При крупозної пневмонії змінюється ряд показників крові. Характерним є наявність нейтрофільного лейкоцитозу до 15 000 – 20 000 в 1 мкл і більше. Часто відзначається зрушення лейкоцитарної формули вліво з збільшенням числа паличкоядерних нейтрофілів до 6-30%, появою в периферичної крові метамиелоцитов і мієлоцитів. Нерідко зустрічаються лейкоцити з токсичною зернистістю. У рідкісних випадках може спостерігатися лейкемія-ідная реакція. У ряді випадків, часто прогностично несприятливих, число лейкоцитів залишається нормальним або навіть відзначається лейкопенія. Зазвичай має місце відносна лімфопенія (10-15%). Спочатку захворювання число еозинофілів часто зменшено, аж до анеозі-нофіліі. При одужанні з’являються поодинокі еозинофіли і навіть розвивається еозином-філія, що певною мірою може мати сприятливе прогностичне значення. ШОЕ зазвичай збільшена, нерідко досягає 50-70 мм / год; при вирішенні процесу ШОЕ поступово нормалізується.
Різко підвищується вміст фібриногену 6,0-8,0 г / л і вище), сіалових кислот, мукопротеинов, серомукоида, гаптоглобіну. Відзначається збільшення вмісту сивороточ-них глобулінів і зниження альбумінів. Реакція на С-реактивний білок позитивна.
При дослідженні сечі під час гарячкового періоду відзначається помірна протеїнурія, циліндрурія, визначаються поодинокі еритроцити.
У минулому, до застосування антибактеріальної терапії, важкий стан хворого з високою температурою і симптомами інтоксикації тривало протягом 5-10 днів. Потім, у випадках сприятливого результату, спостерігалося швидке («криза») або поступове («лізис») зниження температури. Найбільш частими ускладненнями, які давали високу летальність, були плеврити, емпіема плеври, абсцес і гангрена легені. В даний час названі ускладнення, за винятком ексудативного плевриту, зустрічаються значно рідше, проте вони є основною причиною летальності. Ускладнення з боку інших органів – перикардит, менінгіт, отит – спостерігаються нечасто.
Особливостями перебігу крупозної пневмонії в даний час є менша вираженість симптомів інтоксикації, дихальної недостатності, менша частота і ступінь, ураження серцево-судинної та інших систем. Поразка одного або декількох сегментів зустрічаються частіше, ніж часткові пневмонії. Зменшилася також тривалість гарячкового періоду. На 2-й або 3-й день від початку антибіотикотерапії зазвичай температура знижується, хоча вона може залишатися субфебрильною. При сприятливому перебігу розсмоктування пневмонічного вогнища закінчується до кінця 3-4-го тижня. Однак нерідко стали спостерігатися випадки млявого, затяжного перебігу з неповним розсмоктуванням, утворенням вогнищ пневмосклерозу і переходом у хронічну пневмонію.

Comments are closed.