Кетоацидоз діабетичний: лікування, загальні принципи.

Цілі лікування: регідратація, усунення гіперглікемії, порушень кислотно-лужної рівноваги і електролітних порушень, а також усунення причини ДКА. Запорука успішного лікування – постійне спостереження за хворим і оцінка змін клінічної картини, а не тільки визначення лабораторних показників.

Кетоацидоз діабетичний: ведення хворого
Зазвичай Дольного поміщають в БІТ, де простіше налагодити інфузійну терапію і забезпечити постійне спостереження. Потрібно вести лист спостереження за хворим і заносити в нього результати всіх вимірювань рівня глюкози в крові та плазмі, кетонових тіл, електролітів, кальцію, фосфату, креатиніну в сироватці, АМК і газів артеріальної крові, глюкози і кетонових тіл у сечі. Записують об’єм рідини, що вводиться, вид інфузійного розчину, спосіб і тривалість інфузії. Обов’язково реєструють втрати рідини (діурез) і дози інсуліну. Спочатку лабораторні показники визначають кожні 1-3 ч. У міру поліпшення стану хворого це можна робити рідше.
Якщо хворий перебуває в шоці, сопорі або комі, рекомендується ввести назогастральний зонд (особено при блювоті) і встановити сечовий катетер.
Життєво необхідно часто вимірювати рівень калію. Про порушення рівня калію швидко сигналізують зміни ЕКГ у відведенні II. При гіперкаліємії спостерігаються загострені зубці Т, а при гіпокаліємії – сплощені зубці Т і хвилі U. Клінічні ознаки гіпокаліємії – гіпорефлексія і кишкова непрохідність.
Жизнено необхідно перевіряти неврологічні симптоми, щоб не пропустити рідкісне, але грізне ускладнення – набряк мозку.
Рівень глюкози в крові вимірюють за допомогою тест-смужок або глюкометра. Спочатку ці вимірювання роблять кожні 30-60 хв, щоб оцінити швидкість зниження рівня глюкози в крові та встановити момент, коли до інфузійного розчину пора додати 5% глюкози.

Comments are closed.