ІЗСД: принципи лікування вперше виявленого ІЗЦД.

Першочергові завдання – домогтися як можна більш близького до норми рівня глюкози в крові, забезпечити нормальний ріст і розвиток організму, не допускати тяжкої гіпоглікемії.

При плануванні лікування враховують:

– Вік хворого.

– Рівень залишкової секреції інсуліну (ступінь збереження бета-клітин).

– Потреба хворого в інсуліні.

– Потреба в поживних речовинах і енергії.

– Спосіб життя та фізичну активність хворого.

– Психологічний клімат у родині хворого.

– Можливості амбулаторного лікування (вони визначаються тяжкістю симптомів, а також здатністю хворого або його родичів самостійно контролювати рівень глюкози в крові та коректувати дози інсуліну).

Спеціалізовані діабетологічної установи і діабетологічної бригади. При організації таких установ та бригад керуються такими міркуваннями:

– ІЗСД вражає переважно дітей, підлітків і молодих людей, але може починатися в будь-якому віці.

– Хронічна гіперглікемія та інші метаболічні порушення при ІЗЦД призводять до розвитку різноманітних ускладнень, у першу чергу – нефропатії, ретинопатії і нейропатії.

– Жоден із сучасних способів лікування не попереджає хронічних ускладнень ІЗСД. Найважливіше завдання – відстрочити ці ускладнення.

– Правильний режим харчування – один з істотних компонентів терапії ІЗЦД.

– Хворі ІЗЦД потребують психологічної та соціальної підтримки.

У зв’язку з цим в штаті діабетологічних установ або бригад повинні бути терапевт, педіатр, невропатолог, офтальмолог, дієтолог, психолог, фізіотерапевт, фахівець з лікувальної фізкультури, середній і молодший медичний персонал, працівники соціальної сфери. Бригаду очолює діабетології.

ІЗСД: лікування амбулаторне

Амбулаторне лікування припустиме, якщо гіперглікемія не супроводжується дегідратацією і блювотою. У таких випадках можна почати інсулінотерапію вдома. Хворому і його родичам дають докладні інструкції щодо схеми інсулінотерапії, режиму харчування та самостійного контролю рівня глюкози в крові. Лікар повинен щодня відвідувати хворого або хворий повинен щодня відвідувати лікаря. Крім того, хворий повинен мати можливість в будь-який час зв’язатися по телефону з лікарем. При амбулаторному лікуванні хворий і його родичі особливо потребують психологічної та соціальної підтримки.

Амбулаторне лікування можна рекомендувати тільки дорослим хворим. Всі діти і підлітки з ІЗЦД повинні бути негайно госпіталізовані, навіть якщо немає клінічних ознак захворювання.

Comments are closed.