ІЗСД: можливості впливу на імунну систему у хворих.

Спрямовані дії на імунну систему, що пригнічують аутоімунних реакцій проти бета-клітин, можуть уповільнювати або навіть зупиняти протягом ІЗСД. Теоретично, таке лікування має допомагати як хворим з генетично обумовленим ІЗСД (зі спонтанною аутоімунної реакцією проти бета-клітин), так і хворим з ІЗЦД вірусної або токсичної етіології (з індукованою аутоімунної реакцією).

Було проведено ряд клінічних випробувань ефективності імунологічної корекції ІЗСД. У всіх цих дослідженнях ставилися щонайменше 3 завдання:

– Підтвердити участь імунної системи в патогенезі ІЗЦД;

– З’ясувати імунологічні закономірності патогенезу ІЗСД;

– Розробити методи радикального лікування ІЗСД.

У дослідженнях брали участь хворі з уперше виявленим ІЗЦД (тобто з частково збереженою функцією бета-клітин).

Випробовували азатіоприн (один або в комбінації з глюкокортикоїдами) і циклоспорин. Показали, що дії на імунну систему кілька полегшують перебіг хвороби. Однак суттєвого поліпшення стану хворих і, тим більше, лікування ІЗСД домогтися не вдалося ні в одному випадку.

В експериментах in vivo (на тваринах з експериментальним ІЗЦД) і in vitro (на культурах острівцевих клітин) було виявлено, що циклоспорин токсичний для бета-клітин. Ці експерименти були проведені вже після початку клінічних випробувань.

В даний час вважається, що дії на імунну систему після клінічного прояву ІЗСД не дозволяють навіть частково відновити секрецію інсуліну, оскільки більша частина бета-клітин до моменту виявлення ІЗСД вже загинула. Імуносупресивна терапія може лише призупинити подальше руйнування бета-клітин і тим самим полегшити перебіг ІЗЦД і загальмувати розвиток хронічних ускладнень. Однак повинен бути знайдений імунодепресанти, безпечний для бета-клітин

Будь впливу на імунну систему хворих ІЗСД повинні бути спрямованими, тобто блокувати тільки аутоімунних реакцій проти бета-клітин і не впливати на імунну систему в цілому.

Comments are closed.