ІЗСД: ICSA антіостровкових антитіла: введення.

Мішенями ICSA є ауАГ білкової природи, в більшості своїй поки охарактеризовані тільки за молекулярною масою – 18, 32, 38, 62, 64-69 kD (Giani A., et al., 1992). Найбільш повно з популяції ICSA вивчені ayAT до мембраноассоціірованному білку 64 kD (Baekkeskov S., et al., 1989), представлені у хворих ІЗСД і осіб групи ризику.

ІЗСД: ICSA антіостровкових антитіла: мішені

Найбільш вивчений білок 64 Kd. Решта мішені ICSA вивчені значно слабкіше, тому що тільки одна з них – трансмембранний білок 38 kD, здається серйозним кандидатом на роль імунного маркера ІЗСД. Відомо, що цей білок експресується в острівцевих і інсуліномних B-клітинах тварин, але його експресію не вдається виявити в фібробластах, тиреоцитів, гепатоцитах, лімфоцитах і гіпофізарних клітинах, тому не виключено, що 38 kD є білком, суворо специфічним інсулін-секретується клітинами ссавців (Ко I., et al., 1991). При секреції інсуліну 38 kD експонується на поверхні базальної мембрани, т. к. бере участь в екзоцитоз інсуліну, тому цей ауАГ здатний визначати спрямованість імунної атаки на В-клітини (Van Vliet, et al., 1989).

Анти-38kD-реактивні Т-лімфоцити і ауАТ до 38 kD виявляють у 75% хворих з свежевиявленним ІЗСД (Roep В., et al., 1990; Roep В., et al., 1991), а також у 90% ВВ- щурів (з числа тих, хто знаходить діабет) починаючи з 30 дня їх неонатального розвитку (Ко L, et а1., 1991).

На жаль, проспективних дослідження цього маркера не проводилися через відсутність доступного та продуктивного методу тестування.

 

Comments are closed.