Інфекційний мононуклеоз.

Загальні відомості

Інфекційний мононуклеоз це захворювання, збудником якого є вірус Епштейна-Барр. Воно характеризується лихоманкою, збільшенням лімфатичних вузлів, запаленням піднебінних мигдалин і певними змінами в клітинах крові. Найчастіше зараження відбувається в дитячому та юнацькому віці. За статистикою близько 90% дорослих людей мають антитіла до вірусу Епштена-Барр, а отже, вони хоча б один раз в житті стикалися з цією інфекцією.

Причини захворювання

Вірус Епштейна-Барр відноситься до сімейства герпесвірусів. Основне джерело інфекції – люди, заражені вірусом Епштейна-Барр. Вірус виділяється в зовнішнє середовище зі слиною та передача відбувається повітряно-крапельним шляхом або при поцілунках. При зараженні вірус потрапляє в ротоглотки, проникає в її слизову оболонку й лімфоцити, в яких розмножується і розноситься по всьому організму, викликаючи захворювання. Після перенесеного захворювання в організмі виробляється стійкий імунітет.

Симптоми інфекційного мононуклеозу

Інкубаційний період триває від 4 до 6 тижнів.

Захворювання починається гостро. У хворого з’являються слабкість, головний біль, болі в м’язах і суглобах, біль у горлі при ковтанні, порушуються сон і апетит, підвищується температура тіла до 38-39 о С. Потім відзначається збільшення шийних лімфатичних вузлів і піднебінних мигдалин (ангіна). У процесі захворювання завжди в тій чи іншій мірі збільшується печінка і селезінка. Захворювання триває близько 2-4 тижнів, потім починається поступове одужання.

Діагностика інфекційного мононуклеозу

Діагностика інфекційного мононуклеозу заснована на клінічній картині і додаткових аналізах крові.

Діагноз підтверджується дослідженнями крові, в якій в процесі хвороби розвиваються характерні зміни: лейкоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, а також поява атипових мононуклеарів, характерних для інфікування вірусом Епштейн-Барр. Крім того підтвердженням діагнозу служить виявлення противірусних імуноглобулінів класу M.

Лікування інфекційного мононуклеозу

Специфічна терапія не розроблена. Лікування симптоматичне, загальнозміцнююче. Через ризик розриву селезінки рекомендовано обмеження фізичного навантаження в перші 1-1,5 місяця. Госпіталізуються хворі із середньотяжким і тяжким перебігом хвороби. Хворі з легким перебігом можуть лікуватися вдома. Перехворіли після перенесеного інфекційного мононуклеозу перебувають під наглядом в інфекціоніста протягом 6 місяців з проведенням повторних досліджень крові.

Comments are closed.