Інфаркт міокарда.

Інфаркт міокарда: що це таке?

Інфаркт міокарда – це одне з найбільш грізних захворювань, в основі якого лежить розвиток ділянки некрозу (омертвіння) в серце. В результаті, частина серцевого м’яза випадає з скорочення, що тягне за собою порушення роботи всього серця.
Що є причиною інфаркту міокарда?

Головна причина розвитку інфаркту міокарда – закупорка коронарних артерій (судин, що живлять серце) в результаті прогресуючого атеросклерозу. Закритий просвіт судини перешкоджає доставці крові і кисню, що призводить до загибелі ділянки серцевого м’яза.
Сприяють виникненню інфаркту міокарда артеріальна гіпертензія, порушення жирового обміну, куріння і тривалі емоційні перенапруги.
Які бувають різновиди інфаркту міокарда?

В залежності від проявів початкового періоду розрізняють такі варіанти інфаркту:

больовий (ангінозний) – найбільш поширений варіант – на перший план виступає незвичайно сильна і тривала біль у грудях;
атиповий больовий – біль відзначається в руці, спині, зубах або в іншому місці;
астматичний – основний симптом задишка;
Гастралгічною – біль у животі, може бути нудота, блювання;
арітміческій – перебої в ритмі серця, нерівномірний пульс;
церебральний – порушення мозкового кровообігу (запаморочення, шум у голові, втрата свідомості);
шоковий (колаптоїдний) – різке падіння артеріального тиску (слабкість, порушення свідомості);
малосимптомний або безсимптомний – несильний біль у грудях, може зніматися прийомом декількох таблеток нітрогліцерину;

За величиною ураження виділяють:

Великовогнищевий (трансмуральний) інфаркт – пошкодження поширюється на всю товщу серцевого м’яза і захоплює обширний її ділянку.
Дрібновогнищевий (субендокардіальний, інтрамуральний) інфаркт – вогнище ураження відносно невеликий.
Інфаркт може бути первинним (виник вперше), повторним (в минулому вже був інфаркт міокарда) і рецидивуючим (розвивається в період до 28 днів після попереднього інфаркту, коли основні процеси рубцювання попереднього інфаркту ще не закінчені).
Як виявляється інфаркт міокарда?

Найбільш характерною ознакою початку інфаркту міокарда є приступ сверхінтенствной, болісної, «граничної» болю в грудях. Біль пекучий, що давить, поширюється на ліве плече, ліву руку або обидві руки, під ліву лопатку, на шию, нижню щелепу. Напад триває більше 20 хвилин. Прийом нітрогліцерину біль не знімає. Виникає занепокоєння, страх смерті. Як правило, інфаркту передують прискорені напади стенокардії (болі в грудній клітці, але меншої інтенсивності і знімаються нітрогліцерином).
Бувають випадки, коли прояви інфаркту не вписуються в описану типову картину. Настороженість повинні викликати нетерпимі болю в будь-якій області або різка зміна стану, особливо якщо раніше відзначалися напади стенокардії.
Як діагностувати інфаркт міокарда?

Самим надійним методом, що підтверджує інфаркт міокарда, є електрокардіографія (ЕКГ). За допомогою ЕКГ можна встановити не тільки наявність, але й величину інфаркту, його локалізацію і стадію. Дуже інформативна ехокардіографія (ЕхоКГ), вона дозволяє оцінити виниклі в серці порушення і спрогнозувати наслідки. Лабораторне підтвердження інфаркту міокарда заснована на збільшенні в крові концентрації «маркерів» пошкодження серцевого м’яза (специфічні скоротливі білки, ферменти).
Як лікувати інфаркт міокарда?

При інфаркті міокарда обов’язкове негайна госпіталізація в інфарктне або кардіологічне відділення.
Спочатку знімають больовий синдром: вводять морфін 0,2-0,5 мл 1% розчину або тримеперидин (промедол) 1-2 мл 1% розчину або трамадол (трамал, трамалгін) 1-2 мл 5% розчину внутрішньовенно. Додають бета-адреноблокатор: метопролол (ЕГІЛОК, корвітин, беталок, метопрол) 5-15 мг внутрішньовенно.
Проводять оксигенотерапію.
Відновлюють кровоток у коронарних судинах за допомогою одного з тромболітиків, які сприяють «розчиненню» тромбів, закупорити судини: альтеплаза (Актилізе) – 100 мг за 1,5 години (15мг внутрішньовенно струминно +50 мг внутрішньовенно крапельно за 0,5 години +35 мг внутрішньовенно краплинно за 1год); урокіназа – по 2-4млн ОД внутрішньовенно; стрептокіназа (Дістрептаза) по 1-1,5 млн ОД внутрішньовенно. При протипоказаннях до введення тромболітиків (операція або травма в попередні 10 днів, кровотеча або високий ризик кровотечі, мерехтіння передсердь) проводиться екстрене хірургічне втручання – транслюмінальна балонна ангіопластика коронарних артерій та стентування. Це операція по розширенню звужених судин серця, яка виконується через катетер. На завершення, щоб утримати просвіт судини розкритим, встановлюють стент – маленьку перфоровану трубочку.
Щоб запобігти подальшому тромбоутворення вводять гепарин до 4000 ОД внутрішньовенно / підшкірно або низькомолекулярні гепарини (фрагмін, фраксипарин) підшкірно. Обов’язково призначається ацетилсаліцилова кислота (аспірин, аспекард, Аспетер) по 100-162 мг на добу.
Щоб обмежити зону інфаркту, вводять нітрогліцерин, 2 мл 1% розчину або перлінганіт 10 мг або нітро 25-50 мг; інгібітори АПФ (аденозінпревращающего ферменту): каптоприл 50-75 мг на добу або еналаприл (енап) 10-20 мг на добу.
Для попередження аритмій призначають один з бета-блокаторів: бісопролол (бісокард, Бісопрол, Бісостад) по 5-10 мг на добу.
У разі вираженої закупорки коронарної артерії, можливо хірургічне втручання.
У післяінфарктних період, з метою профілактики повторного інфаркту міокарда рекомендується:

припинення паління;
підтримка тиску на рівні нижче 140/90 мм рт.ст. і лікування гіпертонії;
корекція жирового обміну: обмеження в раціоні жирів, підвищення фізичної активності та корекція маси тіла, вживання ω-3-поліненасичених жирних кислот, статинів (наприклад, аторис, сторвас, Туліп, по 10-20 мг на добу);
антиагреганти та антикоагулянти: ацетилсаліцилова кислота (аспірин), а при його непереносимості – клопідогрель (тиклопідин, Плагрил).
інгібітори АПФ: еналаприл (енап, берліпріл, ренітек) по 2,5-40 мг на добу;
бета-адреноблокатори: карведилол (карведігама, протекард, Корвазан) по 25-50 мг на добу

Перераховані препарати призначаються для постійного прийому на тривалий час, це дозволяє значно зменшити ймовірність повторного інфаркту.

Чим небезпечний інфаркт міокарда?

Інфаркт міокарда та його ускладнення щорічно забирають мільйони життів. Найбільш небезпечними ускладненнями є: розрив серця, гостра серцева недостатність, порушення ритму і провідності, тромбоемболії, аневризма серця, синдромом Дресслера (поразка плеври і легенів).

Comments are closed.