Хромосомні зміни в пухлинах. Причини розвитку раку у людини.

Якщо хромосомні мутації виникають в статевих клітинах, то вони потім виявляються і у всіх соматичних клітинах нормальних тканин, і в пухлинних клітинах. При злоякісних новоутвореннях, не пов’язаних з мутаціями статевих клітин, нормальні тканини зберігають нормальний каріотип, а хромосоми пухлинних клітин можуть бути змінені, причому ці зміни можуть бути специфічними тільки для даної пухлини. Першим прикладом специфічних змін каріотипу в пухлинах було виявлено в I960 р в клітинах хронічного мієлоїдного лейкозу (ХМЛ) так званої філадельфійської (Ph ‘) хромосоми, виникнення якої обумовлено транслокацією довгого плеча хромосоми 22 на довге плече хромосоми 9.

Це порушення відзначають у 70-90% хворих, у решти Ph’-хромосоми не виявляють, причому клінічний перебіг хвороби у них також кілька відмінно, так само як і реакція на терапевтичне втручання Рh’-хромосома, як і багато інших хромосомні маркери, не пов’язані з мутацією в статевих клітинах, є придбаним, а не спадкоємною ознакою.

В останні півтора десятиліття завдяки новим методам приготування та диференціальної забарвлення хромосомних препаратів, що дозволяють ідентифікувати кожну хромосому в окремо, специфічні зміни каріотипу виявлені в клітинах деяких пухлин людини, головним чином, гемобластозів. При гострому мієлобластний лейкоз (ОМЛ) відбувається транслокація частини хромосоми 8 на хромосому 21, НЛІ транслокація з 6-ї на 9-у хромосому. Специфічні хромосомні зміни виявлені при гострих проміелоцітарном, монобластов і лимфобластном лейкозах, лімфомі Беркітта і т. д. Деякі специфічні порушення хромосом у кісткомозкові клітинах, відсутні в період встановлення діагнозу, з’являються в пізні стадії захворювання, т е в ході прогресії пухлини, наприклад транслокації між 6-й н 9-й хромосомами при ХМЛ.
пухлини людини

Ідентичні хромосомні порушення виявляють не у всіх пухлинах даної нозологічної форми, а в окремих нх групах Відзначено, що у випадках ХМЛ без додаткових хромосомних аномалій термінальна стадія протікає менш бурхливо н легше дає терапевтичні ремісії, а група хворих з різноманітними атиповими змінами каріотипу характеризується швидким н важким перебігом, т е каріотип лейкозних клітин може бути самостійним прогностичною ознакою.

Каріотип солідних пухлин людини вивчений ще недостатньо через методичних труднощів. Великий інтерес представляють зміни каріотипу при ретинобластома. Існують спадкова (аутосомнодомінантному) і спорадична форми цієї рідкісної (1/20-30 тис) пухлини. Вважають, що для виникнення ретинобластоми необхідні 2 мутації Якщо 1-а мутація презіготная (в статевих клітинах), а 2-я – соматична (в ретінобластом), то пухлина проявляє себе як спадковий ознака, є двосторонньою або багатоджерельної. При двох мутаціях в ретінобластом розвивається спорадична одностороння пухлина. У багатьох випадках в ретинобластома виявлена ​​додаткова хромосома 6, в якій локалізовані 2 онкогена.

Як зазначалося вище, хромосомні перебудови в пухлинах відбуваються в тих ділянках хромосом, де локалізовано онкогени. Так, при В-клітинних лнмфомах онкогени переносяться при транслокації так, що відбувається їх активація, тобто перебудови хромосом у злоякісних пухлинах, це не вторинний феномен, а ланка канцерогенезу.

Більшість дослідників та експертних міжнародних комісій в даний час визнають, що основна маса злоякісних пухлин людини викликається факторами зовнішнього середовища. Велика кількість епідеміологічних досліджень, проведених в останні 20 років, дозволило встановити роль у виникненні раку не лише окремих канцерогенів, але й таких факторів, як харчування та куріння. Як зазначалося вище, будь-яке з’єднання, що викликає пухлини у лабораторних тварин, представляє канцерогенну небезпеку для людини. Однак реальність цієї небезпеки може бути доведена лише епідеміологічними дослідженнями, які шляхом виключення всіх можливих додаткових факторів безперечно встановлюють етіологічний зв’язок між даним з’єднанням і спостерігається підвищена частота виникнення пухлин у контингенті.

Звідси з’явився умовний термін «канцероген людини» – умовний тому, що і інші канцерогени також в принципі можуть викликати пухлини у людини, але цього поки ще немає твердих доказів. Використання цього терміну має практичний сенс по відношенню до «канцерогенів людини» повинні проводитися особливо строгі заходи з обмеження з ними контакту на виробництві або в побуті, а якщо є можливість, то їх краще повністю заборонити. Велика робота по ідентифікації канцерогенів людини проводиться IARC, скликає для цього комісії експертів з різних країн, які обговорюють результати опублікованих епідеміологічних досліджень Викладені нижче дані про виробничі та лікарських канцерогени засновані на висновках таких комісій. Використана також робота R. Doll та R. Peto, які, узагальнивши наявні епідеміологічні дані, зробили спробу кількісного визначення ролі різних етнологічних факторів у загальній смертності від злоякісних новоутворень у США.

Comments are closed.