Головний мозок (Encephalon).

Довгастий мозок (Myelencephalon)

Довгастий мозок (medulla oblongata) має конусоподібну форму і є продовженням спинного мозку. Нижня його межа – місце виходу переднього і заднього корінців I пари шийних нервів спинного мозку, верхня – нижній край моста. У черепі довгастий мозок розташовується на його схилі. Довгастий мозок має вентральній, бічні і дорсальну поверхні. На вентральній поверхні є глибока серединна щілина (fissura mediana anterior), що розташовується між пірамідами ramides). В глибині щілини видно перехрещуються пірамідні волокна (tr. corticospinalis lateralis) (рис. 463). На латеральній стороні між пірамідами і оливами є передня бічна борозна (sulcus lateralis anterior). В області цієї борозни виходить під’язиковий нерв. У борозні між пірамідою, оливою (oliva) і заднім краєм моста виходить VI і VII пари черепно-мозкових нервів. З довгастого мозку (на основу мозку) між середніми ніжками мозочка виходять IX і X, а трохи нижче – XI пара черепних нервів, які покидають довгастий мозок в області задньої латеральної борозни (sulcus lateralis posterior), що розташовується між оливою і передньої ніжкою мозочка. Бічна поверхня довгастого мозку включає латеральний канатик (funiculus lateralis), який триває в нижню ніжку мозочка (pedunculus cerebellaris inferior). Верхня частина дорсальній поверхні довгастого мозку розгорнута, створюючи нижню частину ромбовидної ямки (fossa rhomboidea), а внизу задні канатики довгастого мозку закінчуються горбком тонкого ядра (tuberculum nuclei gracilis) і горбком клиновидного ядра (tuberculum nuclei cuneati).
463. Вентральна поверхня довгастого мозку. 1 – nucl. n. hypoglossi; 2 – formatio reticularis; 3 – nucl. tractus spinalis n. trigemini; 4 – n. ambiguus; 5 – tr. olivocerebellaris; 6 – nucl. olivaris; 7 – n. vagus; 8 – n. accessorius; 9 – tr. pyramidalis; 10 – pyramis; 11 – fissura mediana anterior; 12 – sulcus lateralis anterior; 13 – n. hypoglossus; 14 – oliva; 15 – tr. tectospinalis; 16 – tr. rubrospinalis; 17 – pedunculus cerebellaris inferior; 18 – fasc. longitudinalis medialis

В глибині довгастого мозку розташовуються ядра VIII – XII черепних нервів (див. розділ Середній мозок цього видання).

На поперечному розрізі довгастого мозку на рівні олив видно наступні ядра і пучки провідних шляхів: 1) біля середньої лінії проходить медіальна петля (lemniscus medialis), яка утворена чутливими шляхами заднього, бічного і переднього канатиків спинного мозку; 2) у вентральній частині розташовується кортікоспінальних шлях (tr. corticospinalis).

Заслуговують на увагу також групи клітин: а) ретикулярного дрібноклітинного ядра (nucl. reticularis parvicellularis), що знаходяться дорсолатеральних від ретикулярних ядер моста; б) ретикулярное вентральна ядро ​​(nucl. reticularis ventralis); в) ретикулярное латеральне ядро ​​(nucl. reticularis lateralis), триваюче в гігантоклітинний ядро ​​моста. Ретикулярна формація довгастого мозку пов’язана з ретикулярною формацією спинного мозку і мозочком (рис. 464).
464. Схема розташування провідних шляхів і ядер на поперечному розрізі довгастого мозку. 1 – n. gracilis; 2 – n. cuneatus; 3 – шлях V пари черепних нервів; 4 – tr. spinocerebellaris posterior; 5 – tr. rubrospinalis; 6 – tr. spinocerebellaris anterior; 7 – tr. spinothalamics lateralis; 8 – tr. corticospinalis; 9 – tr. reticulospinalis; 10 – tr. spinothalamics anterior; 11 – ядро ​​XII пари черепних нервів; 12 – tr. tectospinal; 13 – дорсальне ядро ​​X пари

Вікові особливості. Довгастий мозок у новонародженого має по відношенню до інших утворень головного мозку більшу масу, ніж у дорослого. Особливо добре розвинене дорсальне ядро ​​блукаючого нерва, а також чітко виражена сегментація двоякого ядра (nucl. ambiguus). До 7 років нервові волокна довгастого мозку покриваються мієлінової оболонки.

Comments are closed.