Гіпотиреоз.

Гіпотиреоз – клінічний синдром, обумовлений недостатністю функції щитовидної залози або обумовлений зниженням дії Т4 і Т3 на тканини-мішені або їх дефіцитом. Оскільки Т4 і Т3 впливають на ріст і розвиток організму і регулюють багато внутрішньоклітинні процеси, гіпотиреоз призводить до численних системних порушень. Дефіцит вільних Т3 або Т4 обумовлює появи клінічного стану, відомого як гіпотиреоз. Зазвичай гіпотиреоз пов’язаний з недостатністю функції щитовидної залози, але може бути і результатом захворювання гіпофіза або гіпоталамуса. При гіпотиреозі знижуються основний обмін, а також швидкість інших процесів, що залежать від тиреоїдних гормонів. Характерними особливостями цієї патології є низька частота серцебиття, діастолічна гіпертензія, млявість, сонливість, запори, чутливість до холоду, сухість шкіри і волосся, блідістю. Інші порушення залежать від віку, в якому виникає гіпотиреоз. Про кретинізм говорилося вище. При виникненні гіпотиреозу у дітей старшого віку спостерігається відставання в рості без затримки розумового розвитку. Різні форми гіпотиреозу лікують замісним введенням тиреоїдних гормонів.

Гіпотиреоз: етіологія, класифікація гіпотиреозу і епідеміологія

Прийнято розрізняти первинний, вторинний і периферичний гіпотиреоз.

Первинний гіпотиреоз спричинений вродженими або набутими порушеннями структури або секреторної функції тироцитов.

Причини вторинного гіпотиреозу – захворювання аденогіпофіза або гіпоталамуса.

Периферичний гіпотиреоз найчастіше зумовлений резистентністю тканин-мішеней до Т4 і Т3, викликаної генетичними дефектами рецепторів Т4 і Т3.

Причини гіпотиреозу перераховані в табл. 29.1.

Поширеність гіпотиреозу серед населення становить 0,5-1%, серед новонароджених – 0,025% (1:4000), а серед осіб старше 65 років – 2-4%.

При вродженому гіпотиреозі характерна суха, холодна, бліда шкіра з жовтуватим відтінком. Зміни обумовлені зниженням кровотоку, анемією, відкладенням в шкірі глікозаміногліканів, тривалої фізіологічної жовтяницею і каротінеміей. Потовиділення знижено. Через порушення терморегуляції та гіпотермії у дитини постійно зберігається мармуровість шкіри – сітчастий малюнок, утворений просвічує судинами. Картину доповнюють пупкова грижа, вкорочення проксимальних відділів кінцівок, широкий плескатий ніс і висунутий язик.

При набутому гіпотиреозі клінічна картина багато в чому схожа на вроджений гіпотиреоз. І у дорослих хворих, і у дітей сухість та лущення шкіри виражені сильніше – як при ксеродерма. Потовиділення порушене через атрофії проток мерокринових потових залоз. Через відкладення в шкірі кислих глікозаміногліканів розвивається слизовий набряк – мікседема. При гіпотиреозі мікседема має генералізований характер (на відміну від локальних слизових набряків при тиреотоксикозі). Шкіра стає одутлим, тістоподібної, блідою, набряклою; на ній не залишається ямок після натискання. Зміни особливо виражені на обличчі і століттях.

При гіпотиреозі на волосистій частині голови – дифузна алопеція. Решту волосся жорсткі і сухі. Характерно випадання зовнішньої третини брів. Оволосіння лобка і пахвових западин убоге. У дітей на руках, ногах і спині іноді спостерігається гіпертрихоз, який при лікуванні зникає.

Comments are closed.