Гіпотиреоз у новонароджених: загальні відомості.

Тиреоїдні гормони абсолютно необхідні для розвитку ЦНС у внутрішньоутробному періоді і в перші три роки життя. Дефіцит тиреоїдних гормонів у плоду, новонародженого або дитини молодшого віку викликає затримку психічного розвитку та неврологічні порушення.

Пренатальна діагностика гіпотиреозу утруднена рядом факторів:

– Вроджений гіпотиреоз найчастіше буває не спадковим, а спорадичним захворюванням;

– Надійні генетичні маркери схильності до гіпотиреозу поки не виявлені;

– Серед вагітних, які не страждають гіпотиреозом, неможливо виділити групу високого ризику (тобто жінок, у яких з високою ймовірністю може народитися дитина з гіпотиреозом);

– У більшості випадків встановити пренатальний діагноз гіпотиреозу у плода не вдається, оскільки не можна отримати кров для визначення T4 або ТТГ (черезшкірний кордоцентез вважається небезпечним втручанням).

У новонароджених гіпотиреоз найчастіше залишається не розпізнаний, так як його клінічні прояви в неонатальному періоді малопомітні або взагалі відсутні. У той же час гіпотиреоз легко піддається лікуванню (набагато легше, ніж багато інші вроджені хвороби). Всі ці обставини послужили підставою для розробки програм масового обстеження новонароджених з метою виявлення і профілактики гіпотиреозу. Такі обстеження стали можливими, коли з’явилися високочутливі методи оцінки функції щитовидної залози (РІА та ІФА). Ці методи дозволяють діагностувати гіпотиреоз і починати лікування вже в перші тижні життя дитини, до появи клінічних симптомів хвороби.

За даними масових обстежень, частота гіпотиреозу у новонароджених складає 1:4000, що в 2-3 рази перевищує частоту фенілкетонурії – другого за поширеністю вродженого захворювання.

Comments are closed.