Хімічні опіки шлунка


Хімічні опіки шлунка часто поєднуються з опіками стравоходу , але можуть бути і ізольованими при ураженнях більш слабкими концентраціями розчинів кислот і лугів. Глибина ураження залежить як від кількості та концентрації пошкоджуючого агента , так і від стану шлунка і ступеня його наповнення в момент ушкодження. Найбільш часто вражаються антральний і кар – діальной відділи шлунка.

Симптоматика опіку шлунка. У клінічному перебігу опіку шлунка розрізняють 2 періоди: період гострих явищ ( години, дні , тижні) і період наслідків , при якому розвиваються стійкі рубцеві зміни з можливими деформаціями і звуженням антрального відділу або всього шлунка.

Клінічна картина 1 -го періоду залежить від ступеня ураження порожнини рота , стравоходу , явищ загальної інтоксикації та шоку. Болі в надчеревній області різної інтенсивності , звичайні нудота і блювота зі слизом або кров’ю . Почуття спраги. При пальпації – хворобливість ; в разі прориву стінки шлунка – ознаки перитоніту. Відзначається олігурія .

Діагностика опіку шлунка в будь-якому періоді грунтується на анамнестичних та рентгенологічних даних

Клінічні прояви 2 -го періоду залежать від ступеня деформації шлунка і порушення його евакуаторної функції .

Лікування опіку жедудка . Раннє застосування нейтралізуючих речовин. При опіку кислотами – питво 2 % розчину натрію гідрохлориду , альмагель . При опіку лугами 1 % розчин оцтової кислоти. В обох випадках всередину дають молоко (до 400 мл) , яєчний білок , активоване вугілля.

Внутрішньом’язово 2 % розчин промедолу – 1 мл і пізніше 50 % розчин анальгіну – 2 мл .

Лікування проводять в стаціонарі – раннє бужування , лідаза , гормонотерапія .

Comments are closed.